10 березня у Києві Оксана Забужко презентувала книжку «Оксана Забужко, Юрій Шевельов. Вибране листування на тлі доби. 1992-2002».
Це видання містить 57 листів, які належать письменниці та одному із найвідоміших українських мовознавців XX століття, культурологу і професору Колумбійського університету Юрію Шевельову-Шереху. Це листування супроводжується докладними коментарями Забужко, а також їхні творами, котрі обговорюються у листах.
Як розповіла Оксана Забужко, вперше ця книжка була презентована у Харкові – у рідному для Юрія Шевельова-Шереха місті. «Ті, хто був в останні хвилини із ним, розповідали мені, що він все просив: «Підіть, купіть квиток до Харкова», - каже письменниця.
За словами авторки книжки, Юрій Шевельов заслуговує в Україну і на більшу увагу, і на більшу повагу. Дотепер на батьківщині відомого славіста і професора виходило кілька книжок, до того ж досить невеликим тиражем – не більше 1 тис. екземплярів.
Віра Агеєва та Оксана Забужко
«Для мене ця книжка є не лише моральним, але й культурним обов’язком. У цьому виданні – двоголосся. Це – лист на лист. Це - 57 листів: 28 – моїх і 27 – його. Це те, що сам Юрій Володимирович називав епістолярним романом. Це – зрештою історія дванадцяти років знайомства, дванадцяти років взаємин, дванадцяти років культурного діалогу. Утім, мені видається, що першими читачами цієї книжки мали б бути ті, хто все ж таки знає, хто такий Юрій Шевельов, з філологічною підготовкою. Вони отримають задоволення від мовної гри, від тих алюзій, від тих сюжетів, які обговорюються», - вважає Оксана Забужко.
Для того, аби для читачів був зрозумілий її діалог із Юрієм Шевельовим, Забужко зробила спеціальні примітки та пояснення. Авторка каже, що перебираючи це листування, вона поглянула на Оксану Забужко п’ятнадцятирічної давності і вразилася тим, як вона погано розуміла старого патріарха. «Він був для мене навіть не «дєдушкою», як він підписувався у листах. Він був для мене втраченою культурою, останнім представником розстріляного Відродження. Упродовж усіх дванадцяти років нашого знайомства він був першим читачем моїх творів. Тобто отримати від нього оцінку це було однаково, скажімо, як отримати визнання від Зерова. Тебе похвалив Шевельов це все одно, що тебе похвалив Зеров, Драгоманов чи одразу Потебня або Сковорода», - каже Забужко.
Фото: Вікторія Руденко
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/pesentation/2011/03/10/225225.html
|
