Міні-словник на 360 найуживаніших на Рівненщині сленгових виразів видали у Національному університеті «Острозька академія».
Як повідомляє Gazeta.ua. cтуденти закладу три тижні опитували перехожих у віці від 14 до 30 років. До Дня рідної мови вирішили показати його у Рівному.
У словнику на 16 сторінках містяться студентський фольклор, Інтернет-меми та суто місцеві слова. Наприклад, «гваздіти» у селах Рівненського району означає «теревенити», «гуня» - безвідповідальна людина.
Проект вела кафедра журналістики та українознавства академії. Автори збірки опитували учнів, студентів та молодих спеціалістів, які вживають робочий жаргон. Збирали сленг у Рівному, райцентрах та селах Костопільщини, Острога, Кореччини, Гощі та Володимиреччини.
Серед найнезвичніших слів у збірці :
Атмор – значне здивування
Вгавгкатися – пізно зрозуміти суть справи
Дракула – людина, яка набридає оточуючим, енергетичний вампір
ЖЖ – жвачноє животноє, – нерозумна людина
Заліпок – той, хто багато спить
Зєлікі – долари США
Їжак – людина, яка вирізняється поведінкою.
Кафедра філософії – вбиральня, туалет
Мітингайло – оратор, балакуча людина
Моня – повільна людина
Насильник – фахівець, викладач
Парогуль – студент-прогульник
Раха – незграба
Тоха – розгублена дівчина
Тутмос, тундра – дурень
Фаня – елегантний молодий чоловік
Хрестопиздень – лайливе прізвисько міліціонера
Цямка – легко доступна дівчина
Шрек – дивак або особа непривабливої зовнішності
Щундра – дівчина, яка має складний характер
Юкі-пукі – фантастично, неймовірно
Юмперс – стильно вдягнутий чоловік
Ющ – ненадійна людина
Яга – жінка з невдалим макіяжем
Завідувач кафедри української мови Острозької академії Іван Хом’як каже, що сто років тому українці майже не вживали сленгу.
«У наших прадідів було усього п’ять лайливих слів – дідько, чорт, до біса, свиня і собака. При цьому часто додавали - «не при хаті кажучи», - розповідає Іван Миколайович. – У моєму дитинстві молодь вживала такі слова як «чувіха» – дівчина, "лабати" - грати на музичних інструментах – це лексика покоління стиляг. На роботі та у сім’ї я сленгу не вживаю принципово».
На думку професора, державна політика в Україні не сприяє розвитку мови.
«Маємо закриття україномовних шкіл, скасування квот на україномовні передачі в ефірі теле-радіостанцій. Якщо так піде далі – не виключено, що за 50 років українська мова може зникнути, як явище».
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/pesentation/2011/02/23/163321.html
|
