«Буквоїд» звернувся до українських письменників та видавців із проханням підсумувати рік, що минає. Сьогодні слово письменниці Дані Рудик.
Мій вибір «Книги року -2010»: «Львівська сага» Петра Яценка, що вийшла у серії «Приватна колекція» Василя Ґабора. Щодо вдалих книгопроектів, то це, на моє відчуття, антологія «Сновиди: Сни українських письменників» від видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» . Хоч, на мою думку, він дещо «недотанцьований» , бо вже сама обкладинка обіцяла читачеві огром вишуканої еротики, а твори, у більшости випадків, виявились досить сублімованими (і, як на мене, досить нерівними). Знову ж таки – вельми ориґінальними є два проекти Ґабора, реалізовані у плідній співпраці видавця з поетесою Марією Шунь: поетична антологія «АЗ, два, три... дванадцять. Лист у пляшці» (обережно, самопіар!) і «ЛяЛяК», антологія молодої львівської поезії (видавництво «Піраміда»).
Безумовно заслуговують на читацьку увагу збірка есеїв «Героїні та герої» Євгенії Кононенко, піксельна книга «Нариси бурси» Антона Санченка, «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко, «Подорож на Пуп Землі» Максима Кідрука, «Артеміда з ланню» Людмили Таран, «Сльози речей» Андрія Содомори й «Потонулі в снігах» Галини Пагутяк. І, звісна річ, Винничукові «Груші в тісті» – яко десерт для душі кожного, хто полюбляє львівський колорит. Тішуся також, що в Україні вийшла книга «Регіони великої єресі та околиці. Бруно Шульц і його міфологія» Єжи Фіцовського й щиро заохочую до ознайомлення з цією направду бенедиктинською працею видатного знавця шульцівської творчости.
На свій превеликий жаль, я не читала ще «Ворошиловград» Жадана – книги купую при нагоді свого перебування в Україні, або ж вони потрапляють до мене «циганською поштою», часто-густо зі значним запізненням. Тому, соромно казати, лише нещодавно прочитала жаданівську «Лілі Марлен». Чи, скажімо, відкрила для себе завдяки тій же ґаборівській «Приватній колекції» непересічне письмо Олександра Денисенка. Саме тепер чекаю на деякі замовлені книги, зокрема, на останні речі Анатолія Дністрового й Валерія Шевчука. Тож, думаю, проминаючий рік був досить таки плідним, якщо йдеться про книжковий ринок. Тому я лише можу зичити українському читачеві фінансової стабільности – аби йому вистачало не лише на хліб насущний, але й на духовну поживу. Себто, на гарні книжки. Тоді й видавці не нарікатимуть. :-)
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/interview/2010/12/20/122607.html
|
