На що звернути увагу на поличці «Новинки».
На Форумі видавців у Львові всі елементи складають нерозривний ланцюг книжкового кругообігу — концептуальні кав’ярні, бджілки–видавці, батьки і гості міста, пахучі новодруки, втомлені піарники з приклеєними усмішками, п’яні від безпричинного щастя письменники, студенти — всі як один поголовно поети, російський стенд, на якому активно запрошують красти книжки, натовпи по автографи, письменницька солідарність у «Дзизі», традиційно представницький польський десант. І все–таки кожний форум залишається в пам’яті новими книжками, які купив, отримав у подарунок чи залишив не купленими, щоб було про що мріяти. Як ви побачили зі списку 17 найкращих книжок 17–го Форуму видавців, у шорт–лист журі потрапили, в основному, книжки non–fiction (нехудожня література), із красного письма тільки вибране Івана Малковича — зелена книжечка «Все поруч» — удостоїлася колективного схвалення журі. Про якісь важливі книжки ми писали окремо, чи згадували в книжкових рубриках, чи писатимемо пізніше, а сьогодні на ваш розсуд пропонуємо такий (звісно, суб’єктивний) набір новинок.
Леонід Кравчук «Одна Україна. Єдиний народ». Видавництво «Фоліо», Харків
«У цій книзі я розмірковую над тим, як нам бути розумнішими. Головними проблемами я обрав мову, церкву та історію. Тільки на цих трьох підвалинах може вирости патріот. Проблема України у тому, що жоден новий Президент не продовжував політику свого попередника», — сказав Леонід Кравчук, Президент України (1991—1994) на презентації у Львові. Далі він гостро розкритикував дії міністра освіти Дмитра Табачника, але не відмовився, як Юрій Андрухович, друкуватися у видавництві, яке видає книжки того самого Табачника. Директор «Фоліо» Олександр Красовицький каже, що з книги можна дізнатися багато цікавого: є розділ, наприклад, як в Україні останні 40 років передається влада, а загалом книжка розповідає про період життя Кравчука після того, як він програв виборчу кампанію Леоніду Кучмі.
Антологія «Сновиди: сни українських письменників», упорядник Тарас Малкович. Видавництво «А–Ба–Ба–Га–Ла–Ма–Га», Київ
Це не просто сни 80 українських письменників, вперше записані спеціально для цієї книжки, це психоаналітичний зріз трьох поколінь наших літераторів. Пам’ятаєте свіжий американський фільм «Початок», у якому герой Леонардо Ді Капріо міг заходити в чужу підсвідомість і вві сні зчитувати там усі секрети? Те саме можна зробити з нашою літературою цілком безпечним шляхом — відкривши антологію. Тут є сни цілих династій — Юрія Андруховича, його доньки Софії Андрухович і зятя Андрія Бондаря, Ліни Костенко, її доньки Оксани Пахльовської і онуки Ярослави Франчески Барб’єрі, видавця і поета Івана Малковича і його сина — поета і автора ідеї антології Тараса Малковича, тут є сни Леся Подерв’янського, Марії Матіос, Оксани Забужко, Дмитра Павличка та інших вітчизняних літераторів, і серед них... сон Григорія Сковороди.
Павло Вольвач «Вірші на розі». Видавництво «Ярославів Вал», Київ
Київ сушить і воложить і порипує дверима,
теше тайни того кшталту, за котрі я не проник.
хоч усіх їх перемножить — з–за вугла не вийде римар,
може, ще хтось — ні, не жалко — просто згадую про них.
Нова поетична збірка Павла Вольвача виблискує афористичними фрагментами і скидається на те, що в ній відбулося примирення поета з Києвом, бо в попередній книжці — «Триб» — стосунки Поета і Столиці виглядали нервовими і нерівними. А стосунки Поета з Життям — це єдина тема, яка цікавить нас у всіх справжніх поетів.
Олександр Ірванець «Хвороба Лібенкрафта». Видавництво «Фоліо», Харків
Це третій роман іронічного поета, драматурга, перекладача, бубабіста Олександра Ірванця, і Ірванець–прозаїк викликає особливу цікавість. Література Ірванцю дається легко — його рими легкі і крилаті, у віршах є повітря і простір для другого, третього «ешелону» смислів, і якби письменник суворо себе не контролював, міг би понаписувати сотнi тисяч кілометрів букв. Але в тім то й річ, що він не дозволяє собі друкувати випадкові чи банальні речі, його цікавлять фантастичні сюжети абсурдної реальності. «Хвороба Лібенкрафта» оповідає про невідомий вірус, який проявляється через маленькі цяточки на повіках, але мешканці індустріального міста настільки налякані загрозою, що кожного інфікованого відразу лінчують.
«Наш Лукаш». Києво–Могилянська академія, Київ
Цей збірник спогадів про видатного українського перекладача Миколу Лукаша, впорядкований Леонідом Череватенком, вийшов у грудні минулого року, до 90–річчя літератора. Там є спогади про Лукаша Євгена Сверстюка, Богдана Жолдака, Велерія Шевчука, Михайла Слабошпицького, Андрія Содомори, Олеся Гончара, є факсиміле автобіографії, писаної рукою письменника, є переклад візуальної поезії Аполінера і таке інше. Якщо хтось, як я, не зауважив тоді, у передноворічній метушні, цей том, нагадаю про його існування і про можливість іще раз зануритися в безсмертні світові шедеври і слова про того, хто їх «озвучив» українською.
«Особые папки» Сталіна і Молотова про національно–визвольну боротьбу в Західній Україні у 1944—1948 рр.
Це збірник документів про національно–визвольну боротьбу в Західній Україні у 1944—1948 рр., який при житті упорядковували відомий український історик, керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Ярослав Дашкевич та командувач УПА з 1950 року (після загибелі Р. Шухевича) Василь Кук. У книзі вміщено 131 документ про перебіг національно–визвольної боротьби ОУН і УПА та репресивні заходи радянських силових органів проти українського збройного підпілля.
Олег Лишега «Друже Лі Бо, брате Ду ФУ». Видавництво «Піраміда», Львів
Химерний чоловік, єдиний українець, хто отримав премію американського ПЕН–клубу за збірку перекладних віршів, видав книгу, де є і «балачки з Прохаськом», і заглавна п’єса, і есеї «Княжий Затон» та «Людина в просторі», і автопортрет та авторські рельєфи, і скульптури. «Тут навіть є «осколки» мого фантастичного і загубленого роману «Пава». П’єса «Друже Лі Бо, брате Ду Фу» — за мотивами армії. Коли Грицько Чубай ще був живий, а мене викинули з 5–го курсу, я служив у Бурятії. І Гриць мені писав, що нарешті ти там, поруч з могилами китайських філософів», — розповів на презентації Олег Лишега.
«100 поезій». Видавництво «Коло», Дрогобич
У новій амбітній серії дрогобицького видавництва вийшло три книжки — «Сонце моє» Івана Драча, «Ріка моєї долі» Миколи Вінграновського і «Поклик» Дмитра Павличка. Надалі видавництво планує видавати три–чотири книжки віршів у рік найкращих українських поетів.
Марія Матіос «Вирвані сторінки з біографії». Видавництво «Піраміда», Львів
У новій книзі Марії Матіос видавець спеціально залишив чисті сторінки як символ того, що життя триває і багато сторінок ще буде ним заповнено, а прізвища усіх згаданих у творі людей виділено жирним шрифтом, тож якщо цікавить розповідь про Івана Дзюбу, сім’ю Івасюків, Євгена Марчука, Віктора Ющенка, Дмитра Табачника, Анатолія Дністрового чи ще когось, їх можна легко знайти у тексті. «Мене часто питали, де в моїх творах я, — сказала на презентації письменниця. — Я відповідала, що про себе напишу окремо, і оця нова книжка вже про мене. Тут уся правда, на ній я можу присягати, як на Конституції чи на Біблії».
Мирослав Маринович «Вибране». Твори в 6 томах. Видавництво УКУ
До 60–річчя віце–ректора УКУ вийшли 6 томів його праць: ранні та автобіографічні твори, листи, портрети друзів, дрогобицькі репортажі, дорожні замальовки; публіцистичні статті; наукові праці; передмови, рецензії, виступи, інтерв’ю та велика монографія «Українська ідея і християнство...».
Отець Ксаверій Кнотц «Секс, якого не знаєте». Видавництво «Свічадо», Львів
Викладач у семінарії капуцинів, священик цього ордену отець Ксаверій Кнотц написав небачену з точки зору церковного діяча книжку — про секс, в основному подружній — найбільш «безгрішний» у розумінні церкви, на основі лекцій, які він багато років читав подружнім парам. «Якщо є секс, значить Бог дозволив його», — сказав польський священик на презентації книжки. У Польщі, до речі, вийшли його книжки «Подружній акт. Шанс зустрічі з Богом і подружньою половинкою», «Не бійся сексу. Кохай і роби, що хочеш», а у вересні має вийти його нова праця «Секс є Божий, чи Католицька еротика».
Василь Габор «Від Джойса до Чубая». Видавництво «Піраміда», Львів
Письменник, літературознавець, укладач вишуканої серії «Приватна колекція» Василь Габор ледь не до кожного Форуму готує нову книжку, яка практично завжди є родзинкою велетенського зібрання і ніколи в тому тлумі не губиться. На 17–му Форумі він презентував ще одну антологію «Аз, два, три... дванадцять — лист у пляшці. Антологія авторів зарубіжжя», куди увійшли поезія та есе 12–ти українських письменників, які живуть за кордоном (Марія Шунь, Василь Махно, Володимир Олейко, Оксана Максимчук, Оксана Луцишина та ін.), та власну книгу із есеїстикою, літературними розвідками та інтерв’ю «Від Джойса до Чубая». Між цими двома важливими у житті автора письменниками і пролягає його літературний материк. Книга має три розділи — «Проза нової генерації і мій Львів. Літературний і мистецький» (тут міркування про літературне обличчя сучасного Львова, про Андрія Содомору, Ніну Бічую, Василя Левицького, Василя Семенюка, Михайла Барабаша), «Літературні розвідки: від української джойсіани до «Скрині», «Приватна колекція» і літературна творчість».
Валентина Клименко
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/digest//2010/09/23/075947.html
|
