Ірену Карпу називають найбільш епатажною та скандальною особистістю українського шоу-бізнесу. Вона є авторкою кількох прозових книжок, зокрема, «Фройд би плакав», «Перламутрове порно», «Добро і зло», які не рідко обурюють читача, переважно консервативного.
Зате молодь від неї шаленіє. Так було і під час останнього виступу Карпи у одеському арт-клубі «Победа», який відбувся за підтримки асоціації «Magic Box».
Ірена Карпа любить своїх прихильників і з задоволенням спілкується з ними та з журналістами. Отож отримати від неї відповіді на питання, які цікавлять, виявилося досить нескладно.
- Ірено, як Ви реагуєте, коли читаєте про себе негативні відгуки (а як і в будь-якої скандальної людини, а тим більше письменника, їх у вас, напевно, не бракує)?
- Мабуть, лише хороше або нічого кажуть тільки про мерців. Тому якщо є якесь обговорення і неоднозначне ставлення до моєї творчості - це значить, що я роблю справжнє, і воно викликає у людей певні емоції.
- Зараз вас можна часто побачити у політичному шоу Савіка Шустера. Як Ви «докотилася» до політики?
- Це аж ніяк не моє зацікавлення політикою, а скоріше, фінансове. Я не спец в політиці, але я є платником податків, і коли я бачу ці обличчя, тобто людей, які обібрали таких як я, ви, мама, тато, вони купують собі дорогі машини і про них пишуть в світських хроніках — я вважаю, що це неправильно. Тому моя роль в цій програмі — трохи попускати таких «політиків». Це, насправді, дуже погана карма, і я співчуваю тим, хто працює на таких шоу. За весь період моєї участі в програмі було лише дві хороші людини. Всі інші — куплено, продано, нема де штампу ставити.
- Якщо мова вже зайшла про фінанси, то що є основним джерелом вашого прибутку — музика, література, журналістика чи, можливо, щось інше?
- Це в жодному разі не прекрасна творчість, а якісь більш комерційні проекти, наприклад, писання статей чи участь у телепрограмах. Можливо, це й краще, бо коли твоє улюблене заняття є засобом заробляння грошей, воно вже тебе не настільки радує.
- Голлівудська акторка Шерон Стоун десь писала, що у нашому світі жінка може досягнути успіху тільки завдяки скандалу. Мені здається, що Ваше позиціонування себе дещо схоже з цим висловом...
- Я скажу тільки, що жодних скандалів навколо своєї персони я не створюю навмисно. Це вже хтось причепив до мене ярлик «епатажна». Можливо, через те, що я, тобто мої герої, вживають нецензурну лексику. Але я не бачу в цьому епатажу. Те, що робиш щиро, відверто і в ногу з часом, загальмованими людьми сприймається як: «О Боже, кошмар, куди ми котимося?». Як і завжди, все нове сприймається саме так.
- Щодо нецензурної лексики. Чи не думаєте Ви, що з часом Ваші твори не будуть вважатися «літературою»?
- Це вже буде з часом. Я пишу не для підручників з літератури і не для того, щоб ввійти в історію, а для живих людей, які живуть тут і тепер. А якщо моїми героями вживається нецензурна лексика, то знову ж таки, це відображення мови тут і тепер. Не письменник винен, що молодь зараз так спілкується, він лише відображає дійсність на папері такою, як вона є насправді. Деякі письменники, щоправда, намагаються цю дійсність прикрасити, але я вважаю, що це нечесно і нецікаво.
- Хто був вашим «наставником» в літературі?
- Мабуть, Юрко Іздрик все-таки. Він був першим, хто мене опублікував в журналі «Четвер». Тобто, це людина, завдяки якій я повірила у себе. Він Дереша відкрив, Поваляєву, і саме ця його роль є дуже вагомою в українській літературі.
- З кимось товаришуєте із сучасних письменників?
- Спілкуюсь з усіма, коли бачусь. Найбільше зі своїм чоловіком, бо я з ним живу в одній хаті (у травні цього року Ірена Карпа одружилася з письменником і журналістом Антоном Фрідляндом – авт .). А так у мене дружні відносини з Юрком Іздриком, Тарасом Прохаськом, Софійкою Андрухович.
- Після одруження у вас не стало менше прихильників?
- Не думаю. Нормальні люди сприймають мою творчість, а не сімейний стан. Ніхто ж не розлюбив Мадонну після її енного шлюбу.
- Що для вас на першому місці – література, музика чи журналістика?
- Зараз музика. В жодному разі не журналістика. Журналістика – це заробляння грошей, професійна діяльність. Але творчість завжди вища за професію. Можливо, незабаром я поїду на 3 місяці в Азію і назавжди попрощаюсь з телебаченням. Життя надто коротке, щоб присвячувати його кар´єрі.
Фото: Таблоїд
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/interview/2009/01/13/071332.html
|
