Буквоїд

«Цинамон» у Львові: 25-річчю Бу-Ба-Бу присвячується

28.04.10 08:54 / Сумно
«17 квітня літературне угруповання Бу-Ба-Бу святкує свій двадцятип’ятирічний ювілей. Концерт присвячений цій визначній даті. У залі присутній Олександр Ірванець і відсутній Віктор Неборак», – прокоментував подію Юрій Андрухович.
Пунктуальні львів’яни у зазначений час зібралася у Палаці Хоткевича, однак змоги потрапити до зали якийсь час не було. Народ розважав себе у різний спосіб. Частина юрмилася коло імпровізованої ятки із книжковим товаром, ті ж, котрі завчасно не подбали про купівлю квитка, обступили щільним кільцем двох продавчинь у надії відхопити кращі місця, решта сновигала коридорами Палацу чи підпирала стіни знадвору. За 20 хвилин двері зали прочинилися і натовп посунув усередину. На вході їх зустрічав усміхнений парубок у вишиваній сорочці. Цинамонову презентацію відкрила сюїта під назвою «Індія». Інтелігентна львівська публіка була дещо стриманою у своїх емоціях, тому Андрухович про всяк випадок перепитав: «Вам сподобалось?». Люди заплескали у долоні і лише після цього концерт продовжився. До слова, на вітання з публікою Юркові також знадобилося дві спроби. Будова концертної програми була доволі незвичною – композиції виконувалися парно, по дві за раз. У нечисленних паузах автор текстів ділився з присутніми історіями із життя диваків, образи яких були запозичені ним для віршів «Старий Олійник», «Доктор Дутка» і «Пані Капітанова». Слідом прозвучали чотири кримінальних сонети із однойменного циклу. Сонет під назвою «Мафія» був виконаний польською мовою – за аналогією із цинамоновим туром містами Польщі, коли  «Танго «Біла троянда» там виконувалася українською. Пристрасне «Танго» львів’яни зустріли бурхливими оплесками і під задоволені вигуки із залу. Його Андрухович присвятив пам’яті видатного коломийського композитора Анатолія Кос-Анатольського. Окремо варто відзначити гру польського гурту Карбідо. Музиканти звучали бездоганно і, незважаючи на недосипання, активно били по струнах, гримали в барабани, сурмили у саксофон і віртуозно перебирали пальцями по клавішах. У складі гурту відбулися зміни. На місце попередника, Павела Чепулковського, прийшов перкусіоніст із Швейцарії Петер Конрадин Цумтор. Ігор з Мареком, окрім як виконувати гітарні партії, також вправлялися у вокалі. І маю визнати – на трьох з Андруховичем у них це добре виходило. Виступ супроводжували відео від івано-франківської VJ-групи «КУБ». Чудернацький відеоряд викликав радше містичні асоціації («…як і мої тексти», – додасть опісля у приватній розмові Андрухович). Відчуття, ніби під час перегляду якогось фільму жахів, на кшталт американського «Дзвінка», коли є чергування картинок на екрані, ось-ось задзвонить телефон і голос у слухавці сповістить про щось лихе і невідворотне. На завершення Андрухович з Карбідо зіграли на біс ще дві композиції із «Самогону» – «Козак Ямайка» та «Зеленая ліщинонька». Зал плескав стоячи.  «У Львові публіка любить поаплодувати стоячи» (Ю. Андрухович, «Таємниця»)

Тетяна Марчак
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/digest//2010/04/28/085400.html
Copyright © 2008 Буквоїд
При повному або частковому відтворенні посилання на Буквоїд® обов'язкове (для інтернет-ресурсів - гіперпосилання). Адміністрація сайту може не розділяти думку автора і не несе відповідальності за авторські матеріали.