Маріуполь – місто неоднозначне, різнолике, різнобарвне. Це і промисловий гігант, і портове місто, і морський курорт.
Маріуполь – місто-настрій, місто-загадка та місто-несподіванка.
І несподіванки тут можуть чекати на чуйного й уважного дослідника чи не на кожну розі. Варто лише зійти з центральних вулиць, які, до речі, теж цікаві, та заглибитись у старе місто. І вам відкриється його серце: будинки німецького посольства, вілли купецьких сімей, старовинна гімназія, імпровізовані музеї та навіть готичний замок.
Однією із найдивніших знахідок може стати книгарня, яка так вигадливо захована у надрах його таємничих подвір’їв, що одразу й не помітиш.
Ім’я їй «Частная элитная библиотека» («Приватна елітна бібліотека»).
Якщо зі стародавньої Харлампіївської завернути у двори на зразок пітерських «колодязів», то в самісінькій глибині їх можна побачити простенькі блакитні двері з білим надписом, що іменує явище дивне та незвичне для нашого міста. Букіністичну крамницю, сплетену з платною бібліотекою.
Відкриваючи двері вперше, як прийшла туди, я і не сподівалася на те, що потраплю до іншого виміру.
Мелодійні дзвіночки проти злих посланців вітають кожного, хто зазирне сюди. У напівтемному приміщенні стоїть терпкий гострий запах книжок, кілька сходів ведуть донизу у дивний світ цього закладу, а по обидві боки вже обступають книжкові полиці з виданнями різних років від раритетних до щойно виданих, що невідомо як потрапили до букініста.
Ідеш і читаєш: Джойс, Кафка, Фолкнер, Стейнбек, та поруч сучасніші майстри як Керуак, Хакслі, Муракамі.
Наші вітання у розділі іноземної літератури.
За рогом – відділ російської та української прози і поезії — від підлоги до стелі, навіть голова іде обертом.
Двері у кімнату зліва – портал до рідкісних знань. Тут зберігаються рідкісні книжки із різноманітних, часом навіть екзотичних, галузей знань та наук. За столом в глибині завжди хтось працює.
Продавець-бібліотекар мовчки спостерігає за моїми пересуваннями невеличким залом. Я єдина наразі.
Це місце не користується шаленою популярністю, як великі книжкові супермаркети в галасливих торгових центрах, це територія роздумів, спокійного вибору, пошуків і радощів від знахідок.
Я беру з полиці «Двері сприйняття» Хакслі та томик Фолкнера та тихенько підходжу до її столу.
За ним мені відкривається неабияка колекція мистецьких альбомів, багатотомних праць з історії та мистецтвознавства.
Кажу, що хочу взяти почитати, така собі цікава практика – береш книгу, залишивши гроші за неї, а коли повертаєш, то більшість грошей тобі віддають. Вона уважно переписує назви творів і авторів і каже, скільки потрібно заплатити.
А потім із легкою посмішкою питає, чи навчаюсь я в місцевому гуманітарному ВУЗі, коли відповідаю, що ні, дуже дивується, бо, мовляв, «не кожен бере таке для душі читати».
Вона розповідає, що це місце справжня знахідка для філателістів, бо ж у продажу багато рідкісних поштових марок.
Ми ще доволі довго спілкуємось про літературу, навчання та інтереси. Навкруги тихо.
Я намагаюся зробити рухи і голос якомога тихішими, бо відчуваю, що порушую якусь сталу гармонію, якийсь невідомий порядок речей. Розрахувавшись та наговорившись я йду, обіцяючи повернутись незабаром і виходжу на вулицю. Очі мені ріже біле світло ясного дня, за час перебування в «Бібліотеці» я якось дивно звикла до думки, що надворі пізній вечір.
Весь залишок дня мене невідступно переслідує відчуття таємниці та атмосфера вулиць старого Маріуполя.
Вже потім, збираючи інформацію, я знов повернулась до Бібліотеки.
Там я познайомилась із її засновником, незмінним керівником та взагалі людиною, яка вклала душу в це творіння, - Олексієм Миколайовичем Чепаковим. Він розповів, що в такому вигляді як вона є, Бібліотека існує вже більше двох років, поступово розвиваючись та вдосконалюючись.
Її фонд налічує вже не одну тисячу екземплярів, але метою є не кількість, а якість. Недарма ж зветься елітною.
«Слово «елітний» - це просто відбірний, а саме така в нас література», - каже Олексій Миколайович.
Він справедливо пишається справою, яку робить, бо література, орієнтована на серйозного та уважного читача, є проблемою в реаліях засилля «ширвжитку», а зібрана в одному місці – ціле культурне явище.
Явище, яке навчає маріупольського читача, виховує та розвиває його.
Адреса книгарні: м. Маріуполь, пр. Леніна, 24
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/konkurs/2010/03/25/114210.html
|
