|
Хто такий Євген Нищук – се, безумовно, знає останній графоман сучукрліту. Хто такий Піня?.. Ну, тут ба правофланговий сучукрліту почухає потилицю, аби згадати... Нагадаю, се один з улюблених (а мо’: лишень один) літературних героїв лавреата Шевченківської премії Микити Хрущова. Що таке Шевченківська премія – читай оповідання «Талісман» В. Винниченка.
Московська мистецько-літературна тусовка часів «відлиги» страшенно ненавиділа Хрущова за те, що він зчаста на зустрічах з нею порівнював себе з Винниченковим літературним героєм Пінею, затято оминаючи головних персонажів з творів толстоєвських.
Тодішня київська мистецько-літературна тусня навпаки – замість того, аби видати хоч один том В. Винниченка, покотом лягала під пузо Хрущова. 1964 року навіть удостоїла Микиту Сергійовича Шевченківською премією.
Ото було б добре, аби нині, під час українсько-російської війни, новоспечений голова (чи як там) Шевченківського комітету з присудження сьої забрьоханої босяцькими помиями премії Є. Нищук з кону малої сцени Франкового театру, де, до слова, він нині грає «неложними» устами літературного героя Винниченка з твору «Момент» заявив:
– Людоньки добрі, мені приснився сон: Тарас Григорович ушкварив мене по кумполу і наполіг, аби я зліквідував непотріб, що прикривається його ім’ям!
Оголошую: відсьогодні Шевченківська премія потекла у Чорне море... Вслід за флагманом «Москва».
На те, скажімо, подружжя: Любов Голота схопилась за серце, а Павло Мовчан заскрипів зубами... Колишні члени Шевкому Василь Герасим’юк з Дмитром Стусом клянуть на чому світ стоїть Нищука. Братове, лахва минулася!
Слава щирісінькій Україні.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/column//2023/08/13/124229.html
|
