Героїня есеїстичного роману «Лист в Україну», в якій упізнаємо риси й деталі біографії авторки, інтенсивно цікавиться Україною, для цього в неї є й особисті мотиви – біологічний батько Вальтрауд Міттіх – військовополонений офіцер родом з Києва. В одному з епіграфів письменниця цитує свій інший твір, «Прощання з Сереніссімою»: «Є ще одне, одна таємниця, питання, яке не дає спокою все життя. Хто мій батько? Роздумуватиму про це до скону».
У книжці можна простежити чимало паралелей між Україною та батьківщиною письменниці – Південним Тиролем, автономною північноіталійською провінцією, де понад 60 % населення вважає своєю рідною мовою німецьку. Відстежуючи асоціативні, нерідко полемічні повороти оповіді авторки, читачі зможуть збагатитися низкою типових для європейської історії сюжетів – від Середньовіччя з його видатним монархом Максиміліаном І до сучасних подій у змаганні південнотирольських діячів культури за збереження самобутньої культури регіону.
Перекладачка Христина Назаркевич поділилась розгорнутим коментарем: «Книжка написана у доволі незвичному форматі навмисно вільного запису думок, які блукають в голові оповідачки. Оповідачка, як і авторка, має особливу причину цікавитися Україною: зі слів мами її батьком був "росіянин з Києва". Зрештою, саме так книжка і називається в оригінальному виданні. Щойно почавши від революції Гідності, головна героїня виразно усвідомлює, що "росіянин" був (а може навіть все ще є, оповідачка, зрештою, не надто вірить в те, що її батько вижив після повернення з полону додому, знаючи, як поводилися в СРСР з військовополоненими) українцем. Саме усвідомленню, що ж це за країна така – Україна, присвячує свій текст, написаний у формі листа до уявного батька, авторка Вальтрауд Міттіх.
Зрештою, її незнання про Україну не є чимось незвичним для пересічних європейців. Хоча, погодьмося, ми теж не надто багато знаємо, наприклад, про Південний Тироль, батьківщину авторки і оповідачки роману. Читаючи книгу "Лист в Україну" можна заповнити прогалини у знаннях про поділений між Австрією та Італією Тироль, виявити певну схожість у позбавленні мешканців автономної італійської провінції суб´єктності, у їхньому наполяганні на своїй особливій ідентичності, зрештою, – у мовній ситуації цього краю».
Видання здійснене за підтримки Представництва Австрійської служби академічного обміну, м. Львів. Українською мовою «Лист в Україну» побачать світ у перекладі Христини Назаркевич. Дизайн обкладинки Анни Стьопіної.
Від 22 червня до 6 липня на сайті «Видавництва 21» триває передпродаж книжки за акційною ціною: ЛИСТ В УКРАЇНУ (books-xxi.com.ua)
Міттіх Вальтрауд. Лист в Україну / Вальтрауд Міттіх ; пер. з нім. Христини Назаркевич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2023. – 280 с.
Довідка про авторку.
Вальтрауд Міттіх – південнотірольська журналістка та письменниця. Народилась 1946 р. в австрійському курортному містечку Бад-Ішлі. Коли дівчинці було 6 років, вони з мамою переїхали в Південний Тироль. Тут вона ходила до початкової школи, навчалась у ліцеї, а згодом – в Падуанському університеті.
Певний час викладала в Бренеку німецьку мову й історію, виявила у собі потяг до літературної діяльності. Роман-есей «Лист в Україну» віддала в друк незадовго до початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України.
Довідка про перекладачку.
Христина Назаркевич (1964, Львів) – українська перекладачка, доцент кафедри німецької філології Львівського національного університету ім. І. Франка. У 1993 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Лінгвостилістична структура романів Г. Белля (проблема архітектоніки макротексту)».
Христина Назаркевич викладає теорію і практику перекладу, курси з перекладу художньої літератури, спецкурс з німецької літератури, курс усного перекладу.
Як науковець досліджує проблеми модифікації традиційного жанру сучасного роману, працює у сфері перекладознавства.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/pesentation/2023/06/29/224947.html
|
