«Покаянні псалми» Павличка не спрацювали у мізках нужденних , ба обернулися боком проти автора та його покоління. Фарш... Фальш... Ковбаса... Але ж не м’якуш і дух усередині Тіла. Не раз чув я від Василя Рубана.
Василь Рубан міг заїхати й у пику, а могли і йому, як се намагався зробити тоді новоспечений лавреат Шевченківської премії Є. Пашковський. Євген Володимирович молодший за Василя Федоровича рівно на років двадцять. Отже Женя в сини годиться Рубану.
Я ж про що! Василь Федорович неугодний був і «шістдесятникам» і «всякій тварі по парі потому». На жаль, дотепер!
Укрсучліт не те, що хворий на голову, він повністю схиблений. Отсе приголублене владою та невідь-якими меценатами Я так і випирає чиряками в його, сучукрліту, малозрозумілих текстах. Начебто там є речення, та відсутні підмет і присудок, а особливо – дієслово.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/column//2023/02/10/173526.html
|