Одна з найпопулярніших сучасних українських письменниць Ірен Роздобудько представила у Львові свою нову книгу "Неймовірна. Ода до радості" - про Олену Телігу.
Про це розповідає журналіст Еспресо.Захід
Писати художній твір про реальних діячів історії та культури - особливо тих, навколо яких роками, а то й десятиліттями поширювалася пропагандистська маячня, непросто. Є низка дослідників, які завжди на чатах вишукати, що автор відчув чи потрактував не так. На їхню думку. Зрештою, якщо мова про історичний відрізок не такий вже й далекий, то є живі свідки історії чи їхні діти, яким здається, що саме вони мають право на істину в останній інстанції – принаймні, щодо бачення чи трактування окремих подій чи явищ.
Взявшись за книгу про одну із найяскравіших постатей українського спротиву під час Другої світової війни Олену Телігу, авторка понад 30 книжок для дорослих та дітей, сценаріїв понад десяти кінострічок, лауреатка багатьох конкурсів і премій, "Золотий письменник України" Ірен Роздобудько цілком здавала собі справу, що - у підсумку - може поставити себе не тільки в епіцентр критики, а й заперечення. Бо заперечувати незнане чи непізнане - часто-густо - норма.
А все, що "ми знаємо про Олену Телігу, міститься у спогадах її сучасників - друзів, подруг, побратимів, однодумців, від неї ж самої для нас залишилось близько 40 віршів, кілька публіцистичних статей і одне напівавтобіографічне оповідання. Все, що вона передала друзям до Рівного перед арештом і загибеллю, вірші і щоденники, - безслідно зникло. Нам зосталися фотографії, архівні документи і купа пропагандистської маячні. Зрештою - плітки й непорозуміння. Зрештою - бронза пам´ятників. Назви вулиць…"
Але так є, що часом окремі постаті спроможні тримати нас біля себе роками, а то й десятиліттями З особистістю Олени Теліги Ірен Роздобудько познайомилася на початку 90-х, коли їй в руки потрапила видана в Канаді книга спогадів про Телігу. І раптом ця невідома жінка, розстріляна у 1942-му році у Бабиному Яру у її неповних 36 років і про яку у перші роки пострадянської дійсності на широкий загал практично нічого не було відомо, у певному ракурсі перевернула світ молодої журналістки та письменниці Ірен Роздобудько.
"Олена Теліга тоді допомогла мені зрозуміти, хто я є, - скаже на представленні книги "Неймовірна. Ода до радості" у Львові в товаристві "Милосердя" нині одна з найпопулярніших сучасних українських письменниць. - Вона продиралася до своєї самоідентифікації так, як свого часу і я в рідному Донецьку. І своїм життям засвідчила. чому ця самоідентифікація для людина повинна бути така важлива".
Але минуло майже 30 років перш, ніж Ірен Роздобудько зважилася передати своє відчуття Олени Теліги в художній формі. Спочатку - років три тому - у сценарії повнометражного фільму, який на пітчингу Держкіно отримав дуже високі бали, але не втілився у реальний фільм: сказали, що кіно про Олену Телігу не на часі. Тоді в сценарії чотирьохсерійного серіалу, який теж реалізованим не був через оте чуже "не на часі". І ось зараз у книзі, вихід якої уже не залежав від чиновничої волі. До слова, "Неймовірна. Ода до радості" побачила світ у видавництві "Нора-Друк".
"Ця гарна молода жінка могла б зробити блискучу кар’єру в Європі: чи то в танцювальній трупі празького театру, чи то в літературі, чи то на теренах просвітництва, та й просто в світських салонах, де її вважали, за сучасним висловом, "іконою стилю", - написали про Олену Телігу в анотації до книги. - Її порівнювали з леді Гамільтон, мадам Помпадур і навіть Ґретою Ґарбо і вважали, що вона "випередила свій час". Натомість вона стала однією з найяскравіших постатей українського спротиву і загинула в Бабиному Яру нескореною. З часу життя Олени Теліги і її побратимів проминуло багато років, а Україна досі стоїть кісткою в горлі імперських амбіцій – у центрі Європи, незламним щитом між ситим Заходом і ненажерливим Сходом. Між життям і смертю".
На представленні у Львові Ірен Роздобудько скаже одну дуже важливу річ: розумна, емоційна, імпульсивна, життєрадісна, шалено харизматична Олена Теліга була людиною несвого часу. Свій час вона випередила на багато десятиліть. Феноменальна жінка справжньої краси та дивовижної внутрішньої сили Олена Теліга була людиною саме з нашого часу. Так часом в історії трапляється. Отож, читаючи, будемо знаходити відповіді на чимало питань, які стоять саме зараз.
І мова насправді не про авторську фантазію. Ірен Роздобудько використала цікавий авторський хід - вживила в свою книгу "голос" самої Олени – з її віршів, статей, листів. Той "голос", який - на ширший загал - серед її сучасників був не завжди зрозумілим, але зрозумілий нам, сьогоднішнім, і, можливо, здатний не тільки роз´яснити, а й виправити певний хід чужих думок. І водночас це не біографія в чистому вигляді, а відвторення "живої" людини на матеріалах конкретних джерел.
"Моя мета - не прославитися цією книжкою, - говорила Ірен Роздобудько, - а щоб Олена Теліга жила серед нас, дихала, стояла пліч-о-пліч в нашій боротьбі. Щоб ми набралися від неї її енергії, романтизму, чесності, послідовності і її незламності. Вона жива для мене. І я дуже хочу, щоб вона була живою для нас усіх…"
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/digest//2022/08/05/170531.html
|
