Бенза С. Назустріч собі: оповідання. К.: ВЦ «Академія», 2021. - 160 с.
Новинки в українській підлітковій літературі сьогодні не дивина. Спрацьовує не тільки зарубіжна тенденція моди на young adult literature, а й те, що відразу кілька видавництв пропонують серії та «лінійки» сучасної реалістичної підліткової прози. Оповідання і повісті Наді Білої, Оксенії Бурлаки, Сергія Гридіна, Марти Гулей, Ольги Купріян, Ірини Мацко, Марії Морозенко, Олени Рижко, Оксани Сайко, Василя Теремка та інших письменників, які вийшли друком у ВЦ «Академія», уже отримали схвальні читацькі відгуки й об’єктивні оцінки літературних критиків. Окремої уваги заслуговують дебютні книги, до яких належить і нещодавно видана збірка оповідань Софії Бензи.
«Назустріч собі» – саме така назва об’єднує під однією палітуркою шість оповідань, «лірично-драматичних дівчачих історій», як зазначено в анотації. Однак це не так дівчачі історії, як правдивий підлітковий досвід, типові й нетипові життєві сюжети, яскраві образи юних героїв та героїнь, які вирізняються серед ровесників поглядами на життя, цінностями й принципами поведінки. Авторка, яка ще недавно сама була підлітком, обирає особливий ракурс художньої трансляції своєї розповіді, розставляє незвичні акценти, дуже добре оперує мовою тінейджерів, а події трактує крізь призму їхніх переживань, емоцій.Цим оповіданням притаманні усі ознаки, які відрізняють підліткову літературу від літератури для дорослих, – герой-підліток, теми й сюжети, які передають його досвід, інтереси, проблеми, «голос наратора або персонажів, що відображає внутрішній світ та мову підлітка». Але основною родзинкою прози Софії Бензи є те, що персонажі оповідань не тільки відкривають для себе певні межі, а й «розсувають» їх, щоб пізнати себе, зрозуміти свою дорослість, набути нового досвіду. Напевно, саме тому «до цих історій велика довіра».
Уже перші оповідання юної авторки, надруковані у збірках «Любов така» і «Ще не в курсі, але…», справили враження відвертої прози, позбавленої штучних сюжетних ходів і надуманих поведінкових моделей. Такий тип письма мене приваблює. Бути собою, бути чесним з собою – принцип не тільки Винниченка, а й героїв оповідань Софії Бензи.
Викликати довіру читача, напевно, прагнуть усі письменники. Але це вдається далеко не кожному. І справа не тільки в автобіографічності розповідей, типовості ситуацій, глибині психологізму, оперуванні мовою персонажів, а найперше – у вправності й майстерності письма, художньо-естетичному вмінні передати найтонші відтінки почуттів, з цікавого ракурсу описати події, створити «ефект присутності» й спонукати читача перейматися зображеним, асоціювати, думати про нього, проживати його, запам’ятати як новий (хоч і чужий) емоційний досвід.
«Назустріч собі» – збірка, яка позначена особливим досвідом Іншої у колективі. Головна героїня – «не слабачка», а відважна, ерудована, емоційна, яскрава «персонажка», у якої свої «трабли» з однокласниками і хлопцями, вчинки, за які часто соромно. Однак вона завжди залишається собою, такою, як є: доброю чи поганою для інших – не важливо, справжньою для себе – головне. Герої оповідань Софії Бензи (Лара, Ева, Яра, Віталік, Стас, Арчі, Дана, Ліда, Марк, Мік) вміють цінувати дружбу, справжність, прагнуть справедливості і прислухаються до своєї совісті – те, що особливо приваблює.
Оригінальними є сюжетні ходи оповідань. Читач має над чим міркувати. Історія юної шанувальниці літератури Лари з учителем зарубіжки і другом з дитинства Данею розгортається на тлі проблемних стосунків із однокласниками й інтригує поведінковими моделями юних («Неправильна відповідь»). Не склалося з однокласниками й у Евеліни, яка у свої майже шістнадцять «любила музику, папугу Ківі та єдину подругу Нату. І не любила все решту. Найперше – школу й тупих однокласників. Ненавиділа рано вставати. Не любила своє ім’я, тому й скоротила його. А найбільше не терпіла гламурне нашестя валентинок» (с. 39). Окрім таких акцентів на характері дівчини, важливою в оповіданні «Алергія на романтику» є також проблема підліткового егоцентризму.
Детективними елементами, контрастним протиставленням протагоністів й антагоніста Софія Бенза наповнила сюжет оповідання «План “Б”». Посягання на свободу іншого заради задоволення власних амбіцій протиставлено вмінню бути жертовним, готовим захистити себе і своїх друзів, відновити справедливість навіть ціною власного життя.
Інтрига кульмінації тримає в напрузі й активізує читацьку уяву щодо розвитку подій у літньому таборі і стосунків юних Дани, Томки, Тохи, Тіни, Ніка («(Не) все пішло не так»), виконання завдань у грі із золотими кодами Марком і Лідою («Смертельний челендж»). Проблема маніпуляції, шантажу, залякування підлітків з використанням мережі Інтернет сьогодні є особливо актуальною, як і питання їхньої поведінки й кібербезпеки.
Відповідь на запитання «чи можна сховатися від минуло і змінити своє життя, стати на інший шлях?» дає оповідання «Слабачка – це не про неї». Мері складно, але, мені здається, вона впорається із цим завданням, особливо з допомогою Міка. Хоч авторка не доводить до кінця цю історію, однак художні деталі (наприклад, розбирання пошти у волонтерському центрі, емоційне переживання прочитаного листа із фронту) говорять про характер героїні набагато більше, аніж ретроспективні фрагменти про стосунки з колишнім. У цьому творі теж чітко протиставлено позитивних і негативних героїв, хоч позитивні – в динаміці неоднозначні.
Оповідання збірки ніби доповнюють одне одного, творять художню мозаїку підліткового світу. І цей світ кожен сприймає по-своєму, крізь призму власного досвіду, позицій, цінностей. Тому й не дивно, що комусь може забракнути естетики мови, хтось не поділятиме вибору юних героїв чи критикуватиме авторку за надмірну відвертість, банальне вирішення проблемної ситуації бійкою. Проте я вірю, що «Назустріч собі» – книга, яка точно сподобається читачам 12-18 років. З нетерпінням чекаю саме на їхні відгуки.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2021/05/05/132511.html
|
