Володимир Даниленко. Кохання в стилі бароко. – Львів: ЛА «Піраміда», 2009. – 300 с.
Якого кольору капелюх у смерті? Котре з імен вона обере наступного разу, аби хоча б на хвилину долучитись до найсакральнішого, забороненого та солодкого водночас – людського життя? Як розпізнати її підступну личину серед тисяч випадкових та десятків близьких людей? Своїм романом «Кохання в стилі бароко» Володимир Даниленко доводить: подібних питань простим смертним краще уникати, адже ніколи не знаєш, яку відповідь отримаєш.
Смерть – це жінка. Спокуслива, примхлива, нетерпляча, слабка, чарівна та оманлива…І, як кожна жінка, вона потребує міцного чоловічого плеча. От тільки, що стається з тими, хто закохується у смерть? Яка доля чекає на її фаворитів?
49-річний успішний архітектор Валерій Колядевич цього не знав. Так само, як і того, з ким йому доводиться ділити ліжко на небезпечні пригоди. Захопившись привабливою незнайомкою, герой навіть не підозрює ким насправді є його обраниця, а остання свою сутність не відкриває аж до останніх сторінок роману.
У творі «Кохання в стилі бароко» містика настільки тісно переплітається з реальністю, що стає важко визначити, де між ними межа і чи існує вона взагалі. Міфи та легенди оживають на сторінках цього роману, апелюючи до читача зі своїх столітніх схованок.
Особливість твору Володимира Даниленка «Кохання в стилі бароко» у детективному сюжеті. Житомирський письменник, як свого часу й Умберто Еко, використовуючи гострий конфлікт з присмаком інтриги, прагнув залучити до читання прихильників не лише елітарної, але й масової літератури. Читач роману Володимира Даниленка і сам не усвідомлює, як поступово «втягується» у сюжетні перипетії та вже не може залишити таємницю нерозгаданою. Символічним є і кросворд, який доводиться вирішувати досвідченому архітекторові на прохання 25-літньої вдови Юлії Маринчук. Для кожної літери є своя таємниця, пов’язана із легендами київських будівель та їхніми привидами.
Оригінальністю відзначається і сама форма оповіді. На відміну від традиційного авторського «я», тут присутня колективна нарація, а її суб’єктами стають… будинки. Історію любовних переживань Валерія та Юлі ми дізнаємось з вуст Заплаканої Вдови, Горгулі з Великої Житомирської, Повітрулі з Будинку з химерами, Братів Нечистюків з Будинку зі шпилем та ін. Цікаво, що всі ці істоти у Володимира Даниленка можуть набирати людської подоби та співіснувати зі світом головних персонажів. «Кам’яні потвори» наділені здатністю любити і ненавидіти, переживати та соромитись власних почуттів. У романі «Кохання в стилі бароко» історії будинків тісно переплітаються з історіями людей, розділяють їхні страхи та дріб’язковість.
Ідейним тлом оповіді стає столиця України – Київ, його архітектура та духовна атмосфера. «Київ – таке місто, – зауважує автор, – де камінь може стати людиною, а людина каменем. І якщо ви шукаєте містичних пригод, то Київ – це саме те, що ви шукаєте». На підтвердження цих слів Володимир Даниленко дає своїм героям можливість побувати на Лисій горі, спостерігати за сатанинськими ритуалами та спілкуватися з привидами і демоном Баал-Зебубом. З останнім, до речі, пов’язана ще одна тематика роману – політична. Письменник демонструє читачам, як по прибутті нечистого до міста, з ним поспішає укласти договір уся бізнесово-олігархічна верхівка з метою отримання грошей та слави.
Торкається житомирський романіст і взаємовідносин України з Росією. Вкрай актуальними видаються слова автора про «містичну загадку української душі», яка не дозволяє нашому північному сусіду відпустити її повністю. «І доки Росія тримає цю душу в своїх руках, – зазначає письменник, – доти вона «велика і страшна для світу».
Роман Володимира Даниленка «Кохання в стилі бароко» – це роман-таємниця. І чим довше автор її приховує, тим цікавішим твір є для читача. А в цьому, як відомо, основна запорука не лише літературного успіху, але й, що не менш важливо – успіху комерційного. На щастя, ні того, ні іншого Володимирові Даниленку не бракує.
Ця рецензія надійшла на конкурс літературних критиків, який книжковий портал «Буквоїд» проводить спільно із видавничим домом «Most Publishing», видавництвом «Грані-Т», магазином «Читайка», літературним конкурсом «Коронація слова» та Міжнародним благодійним фондом «Мистецька скарбниця».
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2010/02/17/074112.html
|
