Леві Генріксен. Ангел у Пащі Диявола / Пер. з норв. Володимир Криницький. Х.: Крокус, 2020. - 182 c.
Каталін Флореску, один з найвідоміших німецькомовних авторів, на літературних читаннях у Львові влітку 2019 року сказав, що найважливіше в кожному романі – перше речення. Воно має бути настільки вдале, щоб одразу ж пробудило щирий інтерес до подальшого читання.
Перше речення роману «Ангел у Пащі Диявола» – саме таке. Воно захоплює так, що відірватися від книжки практично неможливо:
«Коли мені було дев´ять років, я вирішила більше ніколи не рости».
Саме це перше речення розкриває усю проблематику внутрішнього світу головної героїні Астрід. Дівчинка ніби хоче зупинити час, повернутися в минуле, остаточно знищити майбутнє. Її проблема – досить типова й поширена серед сучасних дітей і підлітків: розлучення батьків, втрата рідної домівки та пов´язаного з нею відчуття захищеності.
Мабуть, чи не кожну дитину, чиї батьки розлучаються і знаходять нових партнерів або знову одружуються, непокоїть питання: настільки я, плід їхнього невдалого зв´язку, потрібна батькам тепер?
Астрід дуже кмітлива дівчинка, вона запам´ятовує тисячі речей, знає про безліч винаходів, постійно повторює найнеймовірніші рекорди, факти й статистичні дані. Здається, вона намагається пізнати й зрозуміти світ, який провалюється у неї під ногами. Або ж Астрід «перемикається» на інше, щоб не думати про батьків, їхніх нових партнерів, своє теперішнє становище.
Але не думати про це вона теж не може. Тому в Астрід виникає божевільний план, як знову помирити батьків. Для цього вона потай вирушає на безлюдний острів, щоб заманити туди батьків і так зблизити їх. Проте на острові проблема возз’єднання сім´ї поступово відходить на другий план. Тут героїв чекають такі неочікувані події і небезпечні пригоди, що саме ця частина роману читається на одному диханні. І саме тут із психодрами цей підлітковий роман перетворюється на трилер із дуже напруженим сюжетом.
Леві Генріксен
Хто справжній (невинний?) Ангел у цій історії, і що таке Паща Диявола – острів, печера на острові чи життя Астрід після розлучення батьків. Чи це лише звичайне егоцентричне уявлення підлітка про світ і драматизація свого горя? Може, небезпеки, на які наражаються герої на самому острові? Кожен читач матиме змогу інтерпретувати це по-своєму.
Дуже динамічний сюжет, карколомні пригоди, неймовірний гумор (інколи просто сміх крізь сльози) – все це в одній книжці, яку так легко прочитати за вечір, але краще розтягнути задоволення на кілька днів, пережити разом із Астрід її пригоди, невдачі й перемоги.
І хоча це книжка дитячо-підліткова (я сказала б, для читачів 9+), її, безперечно, варто читати і дорослим – батькам та фахівцям, відповідальним за виховання дітей. Бо ця книжка до всього – ще й дуже хороший посібник з дитячої психології.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2020/05/03/153338.html
|
