За даними Омнібусу Info Sapiens, у березні 72% українців 16-59 років зазначили, що прочитали щонайменше одну книжку за останні три місяці, тоді як в 2014 році таких було 51% (за даними Дослідження читання книжок компанії «Київстар»).
До Всесвітнього дня книги команда Info Sapiens вирішила дослідити, як змінилась ситуація із читанням та покупкою книжок з 2014 року. Оскільки дослідження 2014 року проводилось серед людей до 60 років, дана підвибірка була відтворена для співставності даних.
Якщо розглядати динаміку читання за типами книжок, то частка читачів друкованих книжок зросла з 48% до 65% (від усієї вибірки), а частка читачів електронних книжок — з 11% до 54% у порівнянні з 2014 роком. Загалом серед усіх прочитаних книжок друковані склали 53%, а електронні — 47%.
Водночас якщо говорити про середню кількість книжок, які читачі книжок прочитали за останні 3 місяці, то вона зменшилась з 5,6 в 2014 до 4,7 в 2020.
Частка покупців книжок за останні 3 місяці збільшилась вдвічі з 2014 року: з 31% до 62%. Зокрема, частка покупців друкованих книжок зросла з 30% до 59%, а частка покупців електронних книжок — з 3% до 51% (!). Загалом серед усіх куплених книжок друковані склали 53%, а електронні — 47%, розподіл збігається з розподілом прочитаних книжок. Щодо середньої кількості книжок, які покупці книжок купили за останні 3 місяці, то вона незначуще змінилась з 2014 року: 5,1 проти 5 в 2020. Цікаво, що в 2020 середня кількість куплених книжок більша, ніж прочитаних, можливо, українці зробили запас на карантин.
Слід зазначити, що з 2014 року частка тих, хто надає перевагу читанню російською мовою, зменшилась майже вдвічі з 44% до 24%. Загалом в 2020 році 36% українців віддають перевагу читанню українською мовою (проти 24% у 2014 році), 24% — російською, 18% — мовою, якою написана книжка, і 15% — однаково, якою мовою читати. Мовні преференції у читанні значною мірою залежать від часу вивчення української мови: так серед тих, хто знає українську з народження, 57% віддають перевагу читанню українською, а 7% — російською; серед тих, хто вивчив її в ранньому дитинстві — 32% та 16%, відповідно; а серед тих, хто вивчив українську мову в школі або пізніше — 2% проти 56%.
Іншою позитивною новиною є зростання впізнаваності українських письменників: якщо в 2014 році 52% назвали хоча б одного сучасного українського письменника, то в 2020 таких уже 61%. Зокрема, зросла впізнаваність Ліни Костенко (з 42% до 49% українців), Сергія Жадана (з 5% до 17%), Оксани Забужко (з 7% до 13%), Юрія Андруховича (з 7% до 11%). Також серед лідерів за популярністю є Василь Шкляр (15%) і Марія Матіос (10%), але їхня впізнаваність з 2014 змінилась статистично незначуще.
На жаль, зростання впізнаваності не призвело до зростання читання більшості письменників: якщо в 2014 32% читали хоча б одного сучасного українського письменника, то в 2020 таких 34% (різниця статистично незначуща). Лідером за читанням, як і за впізнаваністю, лишається Ліна Костенко (22% читали її твори, зміна у порівнянні з 2014 статистично незначуща), на другому місці Василь Шкляр та Сергій Жадан (по 5%; при цьому частка читачів Жадана збільшилась з 2% в 2014), на третьому Ірена Карпа та Оксана Забужко (по 4%; при цьому частка читачів Забужко збільшилась з 2% в 2014), на четвертому Юрій Андрухович та Марія Матіос (по 3%).
«Сподіваємося, що зростання частки читачів і покупців книжок збережеться і після закінчення карантину, — каже Інна Волосевич, заступниця директора Info Sapiens. — Як дослідниця і читачка раджу нашим видавцям більше уваги приділяти продажу електронних книжок, адже вони вже складають половину ринку, а державі – боротьбі з піратством, яке є основним бар’єром до продажу електронних книжок».
Таблиця 2. Придбання книжок
Таблиця 4. «Кого з сучасних українських письменників Ви читали?»
Таблиця 4. «Кого з сучасних українських письменників Ви читали?»
Інформація про дослідження
Дослідження 2020 року було проведене на базі Омнібусу Іnfo Sapiens за власні кошти Info Sapiens. Під час дослідження було опитано 1000 осіб віком від 16 років, але для співставності даних з 2014 роком була виділена підвибірка у 751 респондентів у віці 16-59 років. Вибірка репрезентативна за статтю та віком, враховує міське та сільське населення й розмір населеного пункту. З дослідження вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. Статистичне відхилення для підвибірки респондентів 16-59 років не перевищує 3,6%. Польовий етап проводився 5-22 березня.
Дослідження 2014 року було проведене GfK Ukraine на замовлення «Київстар». Під час дослідження було опитано 1000 осіб 15-59 років. Вибірка репрезентативна за статтю та віком, враховує міське та сільське населення й розмір населеного пункту. З дослідження вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. Статистичне відхилення не перевищує 3,1%. Польовий етап проводився в липні 2014 року.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/bookmarket/2020/04/24/084846.html
|
