На традиційне опитування порталу “Буквоїд” відповідає письменник Степан Процюк.
Що Ви читали останнім часом? Що сподобалося, а що ні?
Дуже своєчасний і талановитий роман Лесі Івасюк “Зашморги” (Видавництво “Книги-21”, Чернівці).
Зашморги українського минулого не відпускають журналістку Оресту, інших героїв книжки. Вона бачить не лише буколічний Відень, з оперою і булочками. У романі Західна Європа, як і по-своєму весь світ, постають у різних іпостасях, в тім числі вельми непривабливих. У “Зашморгах” ми бачимо лякливу і продажну Європу, яка втрачає життєву міць своїх древніх лицарів та героїв, нерідко стаючи розніженою маніакальною грошолюбкою…
Також прочитав повість Уляни Глібчук “Дівчатка”, ще у рукописі. До речі, дуже рекомендую видавцям. Глибока історія про жіночу долю кількох поколінь, про химерні, весело-сумовиті і страшні відгалуження цієї долі. Проте повість, як на мене, знаходиться поза вузькими рамками статі і загалом поза вузькими рамками. Чарівливі плетива радісних метафор, водночас пронизливі, із тонкою і гострою печаллю, роблять цю повість взірцем тонкої психологічної прози.
До такої ж прози належить і роман Лесі Івасюк.
Не подобається шалене засилля україномовної графоманії у соцмережах і в книгах. Графоманія починає вбивати талановиту літературу.
Що рекомендуєте прочитати іншим?
Крім названих творів, є чимало, вартого уваги. На колір і смак-товариш не всяк. Тому прислухайтеся до свого внутрішнього книжкового ангела, читачі! Він знає все J
Що плануєте прочитати найближчим часом?
Найближчим часом хочу уважно дочитати знамениту працю психоаналітика (що був спершу священиком, мав доволі яскраве особисте життя) Ролло Мея “Любов і воля”. Також нарешті хотів би нарешті прочитати “Сповідь святого Августина” і книжку тибетського майстра Согяла Ринпоче “Тибетська книга життя і смерті”.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/that to read/2020/02/26/082525.html
|
