Чтиво для тіла і душі, а також приємного спілкування – ось що пропонують автори цих книжок, і це цілком виправдано перед близькою осінню
По-перше, умінню гідно приймати зрілість вчить один зі світових класиків, по-друге, на свіжу проблему з Кримом пропонує глянути під історичним кутом не менш відомий фахівець. Ну, а екзотичні мандри за різними розцінками нині доступні як досвідченому, так і юному читачеві, тож вибір за вами.
Хорхе Луїс Борхес. Сім вечорів. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2019
У книжкову серію "Writers on Writing", в якій вийшла збірка аргентинського класика, видана за підтримки Українського культурного фонду, увійдуть досі не перекладені українською публіцистичні твори та есеїстика всесвітньо відомих авторів і українських письменників. Зокрема збірка культового класика, перекладена Сергієм Борщевським – це сім лекцій, прочитаних Хорхе Луїсом Борхесом у травні-червні 1977 року в Буенос-Айреському театрі "Колізей", незадовго до смерті. Не зважаючи на те, що це були публічні виступи вже сімдесятирічного автора, до того ж практично сліпого, кожна з цих семи лекцій – справжній витвір мистецтва і своєрідний літературний вечір – бенкет уяви, розмаїття тем, глибина думки, безліч цитат і посилань на першоджерела.
Борхес розповідає про Божественну комедію, сни, східні казки, буддизм і поезію, про кабалу і, нарешті, тема останньої лекції – сліпота. І хоч насправді всі теми – умовність, адже всі лекції присвячені книгам і любові до читання, цікаві подробиці додають інтриги. Наприклад, у виступі про фальсифікацію "Тисячі й одній ночі", де є найзнаменитіша казка, відсутня в оригінальних варіантах. "Це історія "Аладдіна та чарівної лампи", – уточнює автор. – Вона міститься в перекладі Галлана, і Бертон марно шукав її арабський чи перський текст. Хтось висловив припущення, нібито Галлан сфальшував оповідь. Гадаю, слово "сфальшував" несправедливе та злостиве. Галлан мав таке саме право вигадати казку, що й нічні співрозмовники. Чому б не припустити, що, переклавши стільки казок, він захотів вигадати ще одну й так і вчинив?".
Софія Яблонська. Далекі обрії. – К.: Родовід, 2019
Це третій роман про мандри 1934-1935-х років української парижанки, яка до того вже об’їздила зі своїм фотоапаратом півсвіту, і тепер описує власну навколосвітню подорож. роман нагадує своєрідний подорожній щоденник, до якого авторка зверталась, щоб схопити найцікавіші моменти мандрівки: зафіксувати особливі місця, описати зникаючі народності, довірити найінтимніші переживання, як-от зустрічі з в’єтнамським князем, та думки щодо колонізаційних процесів, які вона спостерігала, подорожуючи голландськими та французькими колоніями. Після похмурого Китаю вона мріяла знайти "рай на землі", і ними стали острови Французької Полінезії, і зокрема Таїті. Але навіть в раю зазвичай цілком "земні" розцінки. "- Скажіть, будь ласка, я зможу порозумітися з тубільцями? На двірці, при наймах авта чи коня?.. – По-сіямськи або маляйськи. – А як хто не знає ні одної, ні другої мови? – То грішми! – відповів нічим не збентежений капітан".
Джеймс Борґ. Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування. – Х.: Фабула, 2019
Мова у цій книжці про те, що слова, якими ми користуємося, визначають наш успіх в житті – в стосунках, на роботі і в бізнесі. Тому той, хто розуміє силу усного слова і як воно впливає на почуття і розум людей, безсумнівно, скористується навичками усного мовлення. Адже більшість сучасних систем освіти не вчать тому, як важливі слова в повсякденному спілкуванні і як вони змінюють дійсність, і метафора "магія слів" цілком недаремна. Слова чарівним чином впливають на обставини і реакцію людей. Ми творимо диво за допомогою власної мови. Тож цій книзі ви знайдете нові, більш ефективні способи "творити диво", змінивши звичну манеру висловлюватися у різноманітних ситуаціях. Думки формулюються словами, якими ми їх і висловлюємо. Тому контролюйте свій внутрішній голос і вибирайте слова дуже точно, щоб ефективно спілкуватися. Коли ви почнете звертати увагу на свою мову і ретельно добирати слова, з´явиться безліч чарівних моментів, і ви здивуєтеся, як слова можуть вплинути на результат спілкування.
Марк Рейтер, Маршалл Ґолдсміт. Перемикайся. Стань тим, ким хочеш бути. – К.: Наш Формат, 2018
Ця книжка – для того, хто хоче змінити свої звички, впорядкувати життя і не жалкувати про ухвалені рішення. Її автор – коуч кращих топ-менеджерів США, відомий бізнес-експерт, що входить до 50 найвпливовіших фахівців із менеджменту – розкаже разом зі своїм співавтором, літ агентом і письменником про те, як за допомогою простої техніки "Щоденних запитань" (і її кількох модифікацій) впоратися зі своїми небажаними видами поведінки, здобути бажані і зробити все можливе, щоб бути щасливим. Скажімо, ви хочете стати "ідеальним", присвятити час рідним або прочитати фахову книжку, але вже півтори години граєте в ігри на смартфоні. Давно мріяли схуднути, але не можете встояти перед запахом тістечок. Середовище постійно відволікає нас від мети так званими тригерами — ароматами, ґаджетами та іншими дрібницями. Тож як "перемкнутися" зі спокуси на бажану дію, а потім перетворити це в звичку, можна дізнатися з цієї книжки.
Сергій Громенко. 250 років фальші: Російські міфи історії Криму. – Х.: Фоліо, 2019
Анексія Криму, яка викликала найбільшу політичну кризу в Європі з часів Другої світової війни, зумовила й небачений розквіт політичної міфології. 2014 року з безлічі окремих міфів і сфальсифікованих фактів на світ з’явився так званий Міф про "КримНаш", що мав на меті виправдати в очах світу агресивну політику Російської Федерації. "Міфи про історію Криму, яким присвячена ця книжка, виникли саме в результаті зусиль російського уряду обґрунтувати свої претензії на півострів, – свідчить автор. – Перші його елементи сформувалися наприкінці XVIII століття, напередодні й одразу після ліквідації Кримського ханства та анексії його території Російською імперією. Тоді така політика подавалась як тріумф "цивілізації" над "варварством". Додатковим стимулом для міфотворчості стала необхідність виправдати поразку Росії у Кримській війні у середині наступного сторіччя, завдяки чому з’явилася теза про "героїчну оборону" Севастополя — "міста російської слави". Тож невже Крим – споконвічно російська земля? Чи правда, що кримські татари – геть усі зрадники? Чи дійсно півострів став частиною України незаконно? І чи реально всі кримчани як один проголосували на референдумі за приєднання до Росії? Відповідям на такі запитання й присвячена ця книга.
Ігор Бондар-Терещенко
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/digest//2019/08/13/113933.html
|
