Дара Корній. Місяцівна – Х: Віват, 2019. - 352 с.
Містика, легенди, злочини, родинні таємниці, історія давнього роду Потоцьких, кохання на межі із одержимістю - ось головні теми нового роману Дари Корній "Місяцівна". Авторка визначає книгу як "психологічна проза з елементами містики й готики".
Після жахливої автомобільної аварії Василина, щоб урятувати доньку, що пережила зупинку серця, передає родинний оберіг - лунницю і просить ніколи його не знімати. Невдовзі, в час повного місяця, з дівчиною відбувається, щось дивне: вона прокидається на сокальському цвинтарі зі слідами крові під нігтями і геть нічого не пам´ятає, як тут опинилася. Лікарі ставлять Терезі діагноз "дисоціативний розлад особистості", або, простіше кажучи, "Роздвоєння особистості", коли у свідомості поруч є ще хтось і цей "чужинець" повністю підкорює твою волю, щоправда його влада діє лише, коли місяць уповні.
В книзі дуже багато болю, є відчай від втрати близьких людей: матері, батька, бабусі; несприйняття з боку суспільства через твою відмінність від інших людей, адже Тереза має білий колір шкіри, вона мусить завжди перебувати у затінку, а надлишок сонячного світла шкодить дівчині.
Роман починається із притчі про важливість для кожної людини прощення самої себе, про те, чому так важливо навчитися прийняти себе таким, яким ти є, з усіма недоліками зовнішності, характеру, складних обставин життя, бо почуття провини руйнує душу, завдає болю не лише тому, хто його переживає, а й рідним та близьким цієї людини.
Тема балансу між добром і злом, світлом та темрявою є наскрізною для сюжету книги. Вустами своїх персонажів Дара Корній наголошує, що кожен з нас сам робить вибір того, чого у серці більше - надії чи відчаю, віри чи зневіри, любові чи ненависті.
"Зрозумій, прошу, перемагає той, у кого в серці й добра і зла порівну."[1]
Найважливішим посилом письменниці до читача є те, що надія залишається завжди і "буває набагато сильнішою тоді, коли помирають віра і любов"[2]. Саме такою є основна ідея роману, на якій акцентовано увагу в уривку притчі про три свічки.
".... Я – надія ... Я ніколи не гасну, адже надія не помирає ніколи. І від мого світла ти легко можеш запалити інші три свічки "[3].
Ще однією характерною рисою роману є надзвичайна реалістичність оповіді. Навіть медичний діагноз описано в тексті з усіма подробицями, хоч, на мою думку, письменниця прагне не ускладнювати текст медичними термінами. Трагізм доль багатьох різних людей передано в життєвих історіях пацієнтів миколаївської психіатричної лікарні.
"Місяцівна" - зворушлива книга про красу та магію карпатських гір, мольфарство і про боротьбу, перемогу над собою, про те, як не здаватися і йти до своєї мети. Пошуки свого призначення на Землі - не менш важлива тема цього художнього твору. Письменниця спонукає читача до думки, що все, що людина переживає впродовж свого життя, це і є її призначення.
Ось як висвітлено думку про цінність життя : "Бо життя – то і є найважливіша складова всього, усіх забобонів, заборон, заперечень, релігій, оман... Життя – то найвища сутність існування Божого промислу: Життя як уміння відбутися. Життя – це вміння не нашкодити іншому, бо він теж живий."[4]
Цей уривок можна сприймати як своєрідний моральний орієнтир, настанову, пораду, етичну засаду для формування свого майбуття.
В текст книги вплетено легенди, притчі, гуцульські повір`я, магічні ритуали, символи, народні вірування, міфологію, прислів`я та приказки. На мою думку, саме у цьому вмінні й криється основний секрет популярності Дари Корній.
Український читач саме зараз найдужче потребує впевненості в завтрашньому дні, надії на краще майбутнє, повернення до переосмислення власної ідентичності, як нації, а усі ці теми є основоположними у творчому доробку письменниці.
Роман "Місяцівна" особливо актуальний для сьогодення, тому що порушує проблеми занепаду моралі в суспільстві, згубність жадоби грошей, влади.
"Візьми наших українських скоробагатьків. Про що вони найбільше дбають? Про власну пиху й амбіції. Адже всевладдя породжує вседозволеність. І якщо в голові відмовляють гальма моральності, то біда."[5] Ці слова належать професорові Чорторийському, який у романі представляє інтелігенцію і, по суті, закликає придивитися, думати, аналізувати минуле і майбутнє. Далі цей персонаж із прикрістю зауважує: "Роззирнися: ярмарок марнославства квітне довкола пишним цвітом. Змінюються декорації, а людська суть незмінна."[6]
Книга читається легко, спонукає до роздумів, є дуже глибокою за змістом. Раджу її прочитати тим, хто прагне повернути промінчик надії у серце, адже "рецепт" від Дари Корній втілений у життя командою фахівців видавництва "Віват", то – завжди найкраще для справжніх книгоманів.
Ігор Зіньчук
[1] Дара Корній "Місяцівна" – Х: Віват , 2019 - с. 94
[2] Там само - с. 349
[3] Там само - с.198
[4] там само - с. 182 -183
[5] Там само -с. 164
[6] Там само - с. 164 -165
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2019/06/04/143746.html
|
