Уже за місяць на полицях українських книгарень з’явиться збірка автобіографічних оповідань кінорежисера Олега Сенцова «Жизня», видана завдяки ініціативі української продюсерки Анни Паленчук, спільними зусиллями «Видавництва Старого Лева» й Українського ПЕН.
Олег, який є політичним в’язнем у РФ, брав активну участь у виданні збірки та самостійно обирав її оформлення. Книга – двомовна: художня проза Олега Сенцова вперше звучить українською в перекладі Сергія Осоки, також видання містить оповідання в оригіналі — російською. Цього ж року книга виходить німецькою, англійською та польською мовами у межах ґрантової програми Українського ПЕН та Міжнародного фонду «Відродження».
Прочитати ці оповідання – не лише нагода дізнатися, що улюбленими заняттями малого Олега були перегляд кіно і читання книжок, що сільський юнак самостійно вступив у престижний ВНЗ, що у студентські часи спілкувався з рок-музикантами, що за освітою – маркетолог, що був лідером кіберруху Криму… і ще багато «жизні», сторінка за сторінкою. Це спроба пропустити крізь себе прості, напрочуд щемкі та гострі історії, сповнені любові, співчуття, розуміння… усіх тих емоцій, що, власне, й дають нам право називатися людьми. А ще людьми нас робить вибір – і відчуття важливості щоденного вибору переповнює усю книгу.
Тож «Жизня» — книжка для усіх, хто досі не знайшов відповіді на запитання, чому Олег допомагав українським військовим у Криму, чому відкрито говорив про розв’язану Росією війну в Україні, чому розпочав голодування і не просив про помилування. Ці оповідання ведуть нас від дитинства до зрілості режисера, знайомлять з автором у період важливих для нього внутрішніх пошуків і змін, коли він прагне зрозуміти, хто він, яким шляхом піде далі і з якого більше ніколи не зійде.
«Коли я думаю про цілі, яких досягнув Сенцов, і про перемоги, яких ніхто не зможе його позбавити, то думаю передусім про те, що він — будучи за ґратами, не маючи змоги на повен голос говорити зі світом, — навчив нас консолідуватися і раз у раз повторювати цей головний урок Майдану: ми значно сильніші, коли ми — разом, — зауважила Тетяна Терен, виконавча директорка Українського ПЕН. — Ця книжка — це так само результат об’єднаних зусиль «Видавництва Старого Лева», Українського ПЕН та ще десятків наших колег і Олегових друзів, закордонних видавців і перекладачів, які з появою цієї ідеї — допомогти книжці Сенцова зазвучати іншими мовами — відразу ж її підхопили і втілили в життя. І як результат, завдяки долученню всіх цих людей, уже нинішнього року «Жизня» з’явиться в перекладі не лише українською, а й англійською, польською та німецькою мовами».
Ці автобіографічні оповідання Олега Сенцова вже виходили в Україні у видавництві «Laurus» 2015 року. Проте це перша публікація творів Олега Сенцова саме в перекладі українською мовою, що подаються поруч із російськомовними оригіналами. «Раніше ці тексти виходили під назвою «Рассказы», — розповідає подруга Олега, кінопродюсерка Анна Паленчук, — Рішення змінити цю назву на «Жизня» ухвалив Олег. Для нього це було дуже важливо, адже саме так він для себе називав цю збірку оповідань з самого початку. Як мені здається, це винятково вдала назва, адже у цьому слові «Жизня» концентрується все те сентиментальне почуття гумору та самоіронія, які так притаманні Олегу».
«Поки Олег Сенцов залишається в‘язнем Кремля, його книжки мають бути на свободі — в українських книгарнях, — каже головна редакторка «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка. — «Жизня» — двомовне видання, що містить оповідання Олега Сенцова і в оригіналі російською, і головне — українською, в перекладі одного з найкращих українських літераторів Сергія Осоки. Ми, наскільки це було можливо, постійно перебували в контакті з Олегом через людей із його близького кола: він особисто підписав угоду на видання книги, а видавництво намагалося врахувати усі побажання Олега щодо того, якою вона повинна бути. Зокрема, ми створили обкладинку з його дитячим фото, про що він давно вже мріяв».
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/pesentation/2019/04/10/154219.html
|
