Важливий текст членів Українського ПЕН про цінність дискусії та небезпеку поляризації суспільства, який також є розгорнутою відповіддю на питання, що нині відбувається в організації.
Останніми роками українське суспільство проходить період важливих дискусій та обговорень, ми вчимося говорити і чути одне одного. Це дуже непростий шлях для країни у стані війни, коли так швидко зникають відтінки й лишається тільки чорне та біле, коли складно знайти місце й розуміння для інших, проте легко ділити світ на своїх і чужих. Поляризація суспільства також завжди загострюється в передвиборчий час, коли часто нівелюється право кожного на свою думку, натомість стають допустимими тільки дві позиції – “за” і “проти”.
Український ПЕН від початку свого існування підтримував в Україні культуру дискусії. Ми завжди шукали шляхи, щоби цю культуру розвивати, щоб в Україні було більше обговорень важливих тем, щоб у культурному та медійному полі звучав голос інтелектуалів, щоб культура і література ставали тим інструментом, який би допомагав українцям порозумітися і знайти відповіді на складні питання. Але ПЕН як відкрита організація також є дзеркалом суспільства, і нас не оминули ті важливі внутрішні дискусії, які переживає сьогодні Україна.
30 січня Український ПЕН опублікував на своєму сайті відкрите звернення, яке стало реакцією на конфлікт, що виник між адміністрацією Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури та студентами вишу у зв’язку зі знищенням інсталяції Спартака Хачанова. Відповідно до Хартії ПЕН, наша організація покликана “протистояти будь-яким формам обмеження свободи самовираження у своїй країні та у своїй спільноті” . Також Український ПЕН неодноразово висловлював стурбованість щодо поширення праворадикальних настроїв і неприпустимості застосування сили до приватної особи з боку парамілітарних угруповань. Саме на цьому був зроблений наголос у зверненні.
Утім, публікація звернення спричинила серйозні дискусії всередині Українського ПЕН. Через незгоду деяких учасників організації зі змістом звернення його було знято з нашого сайту як такий, що не відображає поглядів усіх членів Українського ПЕН. Двоє наших колег – Іван Малкович і Максим Стріха – покинули організацію.
Ця ситуація стала поштовхом до важливих обговорень, які стосуються місії та завдань ПЕН у світі й нинішній Україні. Минулого тижня ми провели в Києві Загальні Збори ПЕН, аби висловити різні позиції, вислухати різні думки і найголовніше – знайти спільні рішення. Ми дуже цінуємо цей досвід непростого, але необхідного для організації обговорення і нині дуже хотіли би зробити його відкритим, залучивши до нього більшу аудиторію. З цією метою найближчим часом ми організуємо в рамках Дискусійного ПЕН-клубу низку обговорень, пов’язаних насамперед із пошуком балансу між безпекою та свободою в Україні. Для ініціювання ширшої розмови пропонуємо в додатку текст Мирослава Мариновича “Поміж свободою і безпекою: запрошення до дискусії”.
Ми також свідомі того, що причиною для переоцінки завдань Українського ПЕН стало й зростання самої організації. На сьогодні в нашій організації майже 90 членів, серед яких письменники, журналісти, правозахисники, видавці, культурні менеджери, перекладачі. За останні роки наша організація зросла вдвічі. Український ПЕН заснував дві премії – імені Василя Стуса та імені Юрія Шевельова. 2017 року вперше в історії ПЕН в Україні відбувся Міжнародний ПЕН-Конгрес. Окрім численних правозахисних проектів та акцій, Український ПЕН також ініціював заснування літературної резиденції в Харкові, організовує щороку в Україні Зустріч Центрально-Східноєвропейських ПЕН-центрів, координує Дискусійний ПЕН-клуб, має низку медійних проектів і цього року став координатором Літературної премії Європейського Союзу, здобувши право вперше сформувати національне журі та визначити переможця від України.
Швидкі зміни, які переживає Український ПЕН, потребували від нас не лише перегляду нашої діяльності, організаційної моделі, а й доброї внутрішньої дискусії, яка б допомогла нам зрозуміти, в якому напрямку ми рухаємося і з якою метою об’єдналися.
І як літературно-правозахисна організація, до якої входять провідні інтелектуали країни, ми би хотіли бути прикладом для українського суспільства. Прикладом того, як дискусія допомагає нам знаходити нові рішення, обговорювати складні питання, зберігаючи повагу одне до одного, рухатися вперед, а водночас не сходити зі шляху тих цінностей і принципів, які вже майже століття відстоює ПЕН у всьому світі.
Український ПЕН
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/culture/2019/02/14/113153.html
|
