Дара Корній. Чарівні істоти українського міфу. Духи природи. Х: Віват, 2018 - 319 с.
В дивовижну мандрівку світом української міфології запрошує читача письменниця Дара Корній. За її словами, книга "Чарівні істоти українського міфу. Духи природи" це - "художньо - популярне видання не ускладнене науковими термінами".
"Духи природи" можна і потрібно читати всією родиною, читати дітям і дорослим для дітей, не лише тому, що це корисно, цікаво, пізнавально, а й тому, що читання об´єднує, сприяє роздумам, обговорюючи уривки книги, які вам сподобалися найбільше, ви допоможете своїм дітям вчитися обгрунтовувати та висловлювати власну думку.
Ця книга зможе активізувати інтерес дитини до читання, глибшого пізнання навколишнього світу. Ви найдете в тексті книги багато легенд, казок, описів обрядів, давніх українських звичаїв і традицій. Наприклад, чому малюкам часто чіпляють на руку червону нитку, або чому не варто передавати речі через поріг оселі. Таких повір´їв, подекуди, дотримуються й до цього часу, особливо, якщо йдеться про людей старшого покоління. Згадані повір´я збереглися в народній колективній свідомості, але люди часто не пам´ятають першопричини, чому це варто або не варто робити, адже ці знання передавалися із покоління в покоління. Дара Корній відновлює важливі знання, таким чином, наче утримуючи зв´язок між минулим і сучасним, не нав´язливо спонукає читача повернутися до того, у що вірили праукраїнці, пам´ятати це, творити сучасне життя із вірою у надприродне, іноді, містичне.
В тексті часто звучить думка про те, що "лихі слова або вчинки однієї людини часто стають причиною нещастя для всієї родини. Читач дізнається про силу оберега, про походження і символічне значення внесення до хати Дідуха на Святвечір, про цілющу силу освяченої води, причому, не лише Йорданської.
"Вода - Цариця. Це вона робить Землю плодючою. Гуцули кажуть, що вона так само тече в землі по жилах, як кров венами в тілі людини. Наші предки шанували воду, поклонялися їй. Вода, за первісними уявленнями наших предків, поділялася на чоловічу та жіночу. Чоловіча вода це дощова й снігова, тобто "небесна", жіноча – це вся земна вода: криниці, джерела, ріки, озера стави. ... Символіка води пов`язана з одного боку з її природними властивостями: прозорістю, свіжістю, швидкою течією, здатністю очищати; з іншого - з уявленнями про воду як небезпеку. Адже водний простір – це й межа між "цим" і "тим " світом, шлях до загробного царства, місця, де мешкають душі померлих".[1]
Кольорове ілюстроване видання над яким так натхненно працювала команда видавництва, захоплює увагу читача з першого погляду, першого дотику до сторінок. Ілюстрації кожного описаного міфологічного персонажа роботи художниці Ангеліни Канкави дають змогу уявити цього персонажа у всій його красі, до найдрібніших деталей, навіть чарівного предмету, який істота тримає у руках. Такі малюнки є додатковою перевагою видання, адже це справжня знахідка для тих, хто матиме намір, наприклад, зобразити сценку у шкільному спектаклі до теми української міфології на уроці мови чи літератури.
Видання - справжній порадник для режисера театральної постановки про українську міфологію, адже на малюнках чудово зображено одяг персонажа, його "обличчя".
Довідник стане в нагоді науковцям - дослідникам царини міфології, адже містить узагальнену, систематизовану інформацію "готову", так би мовити, до подальшого застосування. Умовні позначення дають змогу легко та швидко дізнатися про: походження істоти; місце її проживання, чарівні здібності, чим її "можна задобрити", уберегтися від її чарів, тощо.
Скажу, що читаючи про певних міфологічних істот, в мене виникали чіткі спогади та асоціації із творами української класики. А саме : Мавка, Лісовик, Водяник Щезник інша назва - "Той що в скалі сидить" – Леся Українка, "Лісова пісня"; Чугайстер – Михайло Коцюбинський "Тіні забутих предків".
Через казки, легенди, народні перекази письменниця ніби нагадує про важливість дотримання традицій, любов до рідної землі, щоденної праці, батьківської оселі, силу материнської молитви, страхітливість батьківського прокляття, повагу до старших людей, допомогу ближньому, необхідність мирного співжиття між сусідами та родичами тощо.
Завершу свій огляд словами видавців, тому що краще, навряд чи вдасться передати відчуття: "Ця книжка – чарівна. Ви не просто погортаєте її сторінки – ви поблукаєте стежками правічного лісу, почуєте його дихання, подивитесь в очі старенькому лісовикові, послухаєте чугайстрову сопілку. Може, вам щось прошепоче мавка або побалакає з вами поважний цар Ох… Ви постоїте біля річки — заскочите русалок за їхніми пустощами, а звідти недалеко й на гостину до суворих болотяника й болотяниці. А далі — прогулянка полем і луками, де вас зустрінуть і польовик, і спориш, і луговик… Та й вітри з повітрулями супроводжуватимуть вас під час мандрівки. І насамкінець свої таємниці відкриють духи пір року."
То ж читайте, любіть шануйте, бережіть українське!
[1] Дара Корній "Чарівні істоти українського міфу. Духи природи". Х: "Віват", 2018 - с.146 -147
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2019/01/29/180748.html
|
