У2019-му на нас чекає один дуже знаковий ювілей: Івану Котляревському, якого ми безмежно любимо, попри всі зусилля шкільної програми, виповниться 250 років.
До речі, ця річниця відзначатиметься на загальнодержавному рівні. Здавалось би, що нового можна придумати з цього приводу? Однак доробок Котляревського якраз дуже гарно ілюструє афоризм «класика – це те, що актуально завжди». Адже в його творах – сенс життя, щастя, стосунки, жага свободи ... Тобто все те, що хвилюватиме рід людський завжди. Можливістю побачити Котляревського ще актуальнішим у наш час стане проект "Хлопець хоч куди козак", який намагатиметься об´єднати декілька реперних культурологічних сфер та сколихнути український соціум. Детальніше про перформанси, театральні постановки та художні виставки з цієї нагоди розповіла Юлія Валова – креативний організатор мистецько-художнього проекту і голова громадської організації “Сяйво усмішок”.
– Юліє, чим ваш проект відрізняється від інших, присвячених українським класикам, зокрема Котляревському?
– Насправді таких проектів було чимало. Декілька, що стосується постаті Івана Петровича, були влаштовані відносно нещодавно. Це проект "Енеїда", що був реалізований у Національному художньому музеї, а разом із ним, на зустріч з поціновувачами творчості поета та драматурга відправився мистецький потяг "Енеїда". Потім, мультимедійний проект «Безкінечна подорож, або Енеїда». Та врешті, постановка рок-опері “Енеїда”, спочатку українською на батьківщині, а згодом і німецькою мовою, який було реалізовано у Німеччині. І це чудово, що є люди, які різнобічно популяризують творчість вітчизняних класиків. Саме наш проект, що акцентує увагу як на постаті Івана Котляревського, так і на його найвідоміших творах, охопить дев´ять міст в тому числі Полтаву - батьківщину літератора. В ньому будуть задіяні різноманітні мистецько-художні засоби. Це і стихійні театралізовані перформанси, серед вулиць, нізвідкіля, з’являтимуться персонажі художніх творів Котляревського. Це і виставки ілюстрацій до творів класика відомої художниці Оксани Тарнавської. І громадські конкурси декламації та міні-конкурси для молодшої аудиторії. Плануємо видання збірки творів ювіляра, що вийде у супроводженні наукових статей про постать Котляревського та яскравого ілюстративного матеріалу. Сподіваюсь, наш проект вийде змістовним та цікавим.
– Можете розповісти детальніше про видання збірки? Чим воно відрізнятиметься від попередніх?
– Співорганізатор нашого проекту – видавництво “Корбуш”. Усі видання від "Корбуш" вишукані та якісні не лише завдяки використанню відповідного паперу, друку та фарб. Це естетичні шедеври, що передають душу автора та фахівців, які працювали над створенням книжок. Видання надзвичайно приємні на дотик. Адже разом із гортанням сторінок виникає відчуття дотику до розкоші. На підтвердження – шедеври випущені видавництвом раніше: «Кобзар» Шевченка, "Історія України" Грушевського, “Державець” Макіавеллі тощо. Перше повне, академічне зібрання творів Котляревського було видане лише у1952-53-х роках, наступне видання – трохи згодом – у 1969-му, до 200-річчя від Дня народження поета. Пізніше час від часу виходили видання - зібрання найпопулярніших творів Котляревського, але вони мали виключно функціональний формат і не несли в собі естетичне навантаження. Ми плануємо вишукане та презентабельне, яке має посісти почесне місце, як в публічних так і приватних бібліотечних фондах. І ще один момент: незважаючи на якість видання, видавництво намагається знайти шляхи до зменшення вартості збірки, аби книгу мав змогу придбати пересічний українець.
– Наскільки я зрозуміла, ілюстрації Оксани Тарнавської демонструватимуться не лише безпосередньо в збірці, яку готує видавництво?
– Взагалі Оксана має вже досвід ілюстрування творів Котляревського. Декілька років тому у видавництві-партнері проекту була видана "Енеїда", художньо оформлена Тернавською. До речі, йдеться про перше в історії Незалежної України ілюстроване видання бурлескної поеми, після знаменитого Базилевича. До книги увійшло близько сотні художніх об´єктів. Наразі, зараз Тернавська працює над ілюстраціями до збірки, присвяченої 250-річчу від Дня народження Котляревського. Образи, створені нею, переважно в традиційних українських кольорах (червоному, зеленому і синьому) в стилі українського бароко, костюми та декорації вималювані настільки детально, що можуть бути використані для театральних постановок. Власне ці об´єкти демонструватимуться на виставках у різних містах України, паралельно із презентацією збірки. Задля популяризації книги та самого проекту "Хлопець хоч куди козак" ми плануємо випустити міні-книжки із програмою проекту, ілюстраціями та цитатами класика.
– А що мається на увазі під часто вживаним нині словом “перформанс”? Хто відповідальний за цю частину проекту?
– Перформанси це невід’ємна частина задуму. Організатор цього процесу – громадська організація “Джойфест”, ініціатор багатьох різноманітних соціально-культурних заходів: театральних вистав, перформансів, концертів, тематичних круглих столів, музичних та театральних фестивалів тощо. В нашому випадку, це креативне театралізоване дійство за мотивами творів Котляревського. Але, це ні в якому разі не шароварщина. Ми всі прагнемо до витонченості та вишуканості. Організатор має на меті поєднати епохи, вільно пересуваючи героїв Котляревського крізь століття й модифікуючи ситуації. Театралізовані дійство відбуватимуться зненацька, у місцях великого скупчення людей. Наприклад, в величезних торгівельних центрах, або навіть терміналах. Взагалі арт-директор нашого проекту Інна Гончарова – керівниця театру "Маскам Рад" та один з координаторів Міжнародного театрального фестивалю «Джойфест», яка зараз закінчує сценарій перформансу, згодом розповість про усі деталі сама. Мені вона їх не розкриває, поки що.
Дуже цікаво та інтригуюче. Почекаю на відкриття проекту. А поки що, слідкуватиму за етапами його розвитку зі сторінки театрально-художньо-видавничого проекту “Хлопець хоч куди козак” у Фейсбуці. Якщо і вас чіпляє, долучайтеся. Там обіцяють велику інтригу та яскраву феєрію.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/culture/2018/12/27/142617.html
|