У монографії комплексно досліджено гуцульський текст в українській художній прозі кінця XIX – початку XX століття. Виявлено причини його формування, простежено особливості зображення топосу Гуцульщини у прозовій творчості І. Франка, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, Марка Черемшини, Г. Хоткевича, Д. Харов´юка і П. Шекерика-Доникова.
Вперше в українському літературознавстві виокремлено критерії, що дають змогу з´ясувати приналежність художнього твору до цієї структури, а також сформовано наукове визначення поняття "гуцульський текст". Здійснено ґрунтовний аналіз його основних проблемно-тематичних блоків, з´ясовано основні мотиви та художні коди. Встановлено, що в гуцульському тексті, до якого кожен із письменників долучався через особисте, втілено авторське суб´єктивне бачення гуцульського буття як культурного феномену, а також подано об´єктивну візію тогочасних історичних та суспільно-побутових реалій краю.
Монографія буде корисною для всіх, хто цікавиться становленням і розвитком локальних регіональних текстів в українській літературі, а також для тих, хто бажає глибше пізнати багатогранний світ художнього слова про Гуцульщину.
Салій О. «Сей край невичерпаної красоти»: гуцульський текст в українській художній прозі кінця XIX – початку XX століття : монографія / Олександра Салій ; [наук. ред. Микола Легкий] ; НАН України. Інститут Івана Франка. – К. : Наукова думка, 2018. – 325 с. – Проект «Наукова книга» (Молоді вчені).
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/news/books/2018/12/04/134348.html
|
