Анджея Бартинського називали «польським Гомером», «Поетом двох батьківщин».
Народився у Львові. В 1943 році дев’ятирічним хлопцем втратив зір після допитів у підвалах гестапо, проте, до останніх своїх днів пам’ятав кожну львівську вуличку, якою бігав, кожен камінчик львівських кам’яниць. Можливо тому, останнім прижиттєвим бажанням Анджея Бартинського була книжка, видана в Україні. Не даремно перший вірш так і називається «Україна». Ось кілька рядків:
О Україно свята й безталанна
роздерта на клапті як прапор на вітрі
треба злетіти соколом в небо
бити в торбан хай почує Європа
пісню твою понад хмари високу
і той зрозуміє хто тебе любить…
Поет Анджей Бартинський був Творцем свого власного світу – яскравого і бурхливого, як фантазія на межі з фантасмагорією. Історичні події та реальні особи змішувалися в його рядках з вигаданими персонажами й нереальними образами. Його поезія відкриває читачеві такі світи, які неможливо побачити звичайним зором.
«Бенкет метелика» – збірка з такою назвою щойно вийшла друком в Івано-Франківському видавництві «Місто НВ». Переклад з польської – поетеси Світлани Бреславської, переднє слово написав Казімеж Бурнат.
Бартинський Анджей. Бенкет метелика / пер. з пол. С.Бреславської; вступне слово Б.Казімеж. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2018. – 64 с.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/news/books/2018/11/11/221205.html
|
