Рижко Олена. Король Даркнету: повість-детектив. Київ: ВЦ «Академія», 2018. - 128 с.
Стрімкий розвиток реалістичної (соціально-психологічної, шкільної, пригодницької, детективної) прози про і для підлітків – виразна тенденція в сучасній українській літературі для юних.
Ключовими чинниками її формування є читацький попит та якісна пропозиція цього сегменту літератури на книжковому ринку. Цілеспрямовано й активно означену нішу заповнюють видання ВЦ «Академія». Співпраця із відомими підлітковій аудиторії авторами (Сергій Гридін, Марія Морозенко, Оксана Сайко), письменниками, в творчому доробку яких – твори для дорослих (Олена Рижко) і авторами-дебютантами (Саша Грищенко, Алевтіна Шавлач та ін.) дає чудовий результат. Лінійка прози про і для підлітків – це поєднання традиції й новаторства, сміливі й виправдані експерименти, актуальні тексти, які близькі сучасним читачам.
Олена Рижко - письменниця, яка не перестає дивувати читачів, щоразу відкриваючи нові горизонти й демонструючи нові художньо-естетичні й функціональні можливості прози для підлітків. «Дівчина з міста», «Знає тільки Мару», «Король Даркнету» – тексти, які вирізняються особливою манерою письма, відшліфованим індивідуальним стилем, заглибленням у психологію юної особистості, сміливою чуттєвістю, динамікою розповіді, органічною інтелектуальною складовою, філологічною вправністю й доступністю образної мови. Це «тексти-моноліти», створені як єдиний цілісний потік репрезентації думок, емоцій, ситуацій, подій, який веде автора й читача. Ознакою цієї цілісності є відсутність штучних (чужорідних) вставок, «провалів» чи «провисань» у сюжеті. Кожна повість захоплює оригінальністю і вмінням авторки знаходити щось нове.
«Король Даркнету» – нещодавно видана повість, яка має усі шанси стати трендовою, зразком нової поетики реалістичної, соціально-психологічної і водночас пригодницької літератури для юних. Твір значно розширює авторське, текстуальне й читацьке видноколо.
1) «Король Даркнету» – це нові тематичні горизонти прози для юних. До актуального і звичного тематико-проблемного кола (дорослішання, закоханість, спілкування з ровесниками, стосунки в сім’ї, соціалізація з проблемами цькування, самоствердження й життєвого вибору в різних обставинах тощо) О.Рижко додає модну тему даркнету (тіньовий сегмент інтернету, «неформальне спілкування, без цензури і “супроводу” спецслужб»), хакерства, що можна розглядати як субкультуру, доступну тільки обраним, але привабливу для багатьох. Образи крутої хакерки Летти (Ванільки) і «примарного» Короля Даркнету є символом найвищого прояву хакерської майстерності. Вони захоплюють одержимістю у ставленні до своєї справи, впертістю та наполегливістю на шляху до реалізації своєї мети, непохитною вірою у те, чим займаються. Історія Летти – історія зацькованої дівчинки, яка змогла вистояти і заставити інших поважати її, «шукати її прихильності, а ще більше – її умінь».
У цій повісті захоплює справжня дружба і чисті, довірливі стосунки юних Стефи і Яра. Модель поведінки, яку вони демонструють у доланні особистих непорозумінь та соціальних стереотипів як комунікаційних бар’єрів, варта наслідування. Не поза, не образа, не фальш, а щирість, відвертість та максимальна довіра – та ціннісна платформа, на якій можливо збудувати міцні стосунки. Не минуле, а теперішнє відкриває людину, з якою юна героїня хоче мати свій перший дорослий досвід. Ці моменти Олена Рижко описує емоційно-чуттєво, залишаючи за текстуальним кадром найінтимніше, через пафос і мову чудово візуалізує те найінтимніше в уяві читача. Я впевнена, що кожен реципієнт, виходячи із власного досвіду, відчитує такі письменницькі коди по-своєму і ловить справжній кайф від активного читання, читання-проживання, читання-спогаду, читання-асоціації. В цьому – фішка стилю авторки.
2) «Король Даркнету» – це нові жанрово-стильові горизонти. Поєднання психологічної повісті і детективної історії – не нова практика в літературі загалом, але у прозі для юних не так багато письменників, які вдаються до такого прийому. Органічне переплетення психологічно глибоких екскурсів у художній репрезентації динамічних характерів юних героїв та «кримінальної інтриги», детективного розслідування вбивства журналіста закономірно набувають еклектичної і модифікованої за своєю природою жанрової форми повісті-детективу.
3) «Король Даркнету» – це нові типи героїв у сучасній прозі для юних: Стас і Летта – юні хакери, які допомагають поліції; Данило – поліцейський, який не тільки витягує брата з халепи, а чесно і віддано робить свою роботу, готовий боротися за справедливість; школярка Стефа, яка точно знає чого хоче, наполегливо працює над собою, вміє правильно розставляти пріоритети і готова відповідати за свої вчинки; сімнадцятилітній Яр, життєві обставини якого склалися не найкращим чином і він прагне раз і назавжди стати на іншу стежку, де не буде судимості й умовного терміну, де він стане студентом і зможе досягти бажаних висот, не розчаровуючи нікого. Нетрадиційним для підлітково-юнацької літератури є й образ сильного духом, одержимого служінням людям, але такого нещасного в особистому житті й долі убитого журналіста Кочета.
4) «Король Даркнету» – нові горизонти сюжетотворення й композиції. Початковий фрагмент повісті, який перегукується із епілогом інтригує і відразу вводить читача у художній світ тексту, провокує низку запитань, на які він хоче знати відповідь вже й негайно. А далі інформаційний простір розширюється, сюжетні лінії переплітаються, відкриваються нові обставини, «гравці» й правила. Такий прийом задає читацький темп і тримає реципієнта в постійній напрузі. Компонування і структурування тексту найбільшою мірою вибудовується на чергуванні лінійного й ретроспективного аспектів висвітлення подій.
5) «Король Даркнету» – це нові горизонти мови, нарації, пафосу. Олена Рижко – філолог. І це не може не помітити редактор, дослідник чи критик. Однак для юного читача не важливо яку освіту чи яку професію має письменник, для нього важливо, якою мовою написаний текст, читабельний він чи ні, зрозумілий чи складний для сприймання. Для усіх повістей авторки, незважаючи на активне використання «фахової термінології», характерна легка й доступна образна, дотепна мова. Її герої використовують просторічно-жаргонну лексику, але авторка не зловживає цим. Вдаючись до розповіді від третьої особи, письменниця не позбавляє себе права іноді бачити і знати більше, ніж можуть бачити герої; передавати читачам емоції і спонукати «смакувати Словом». Особливий пафос – настрій твору, який буває різним, – напруженим, хвилюючим, і драматичним, зворушливим, піднесеним і романтичним. Саме цей настрій впливає на загальне враження від твору.
6) «Король Даркнету» – це нові горизонти рецептивної поетики та адресування. Авторка закладає у повість кілька тематичних пластів, з різною інтенсивністю їх інтерпретує, а звертаючись до юних, апелює до усіх. Повісті Олени Рижко мають ширшу читацьку аудиторію завдяки вмінню авторки виставити потрібні «рамки» у розгортанні заявлених тем і образів, описі подій і розгортанні історій. Наприклад, завуальованість сцен близькості Яра і Стефи дозволяють рекомендувати цю книжку для читання дітям раннього підліткового віку; їх стосунки, пригода, в яку вони втрапили – маркер читацького інтересу підлітків та юнацтва, тоді як порушена екологічна тема, опис корупційних схем, інтелектуальні концепти (у цій повісті пов’язані зі сферою інформаційного простору, кримінальної журналістики) будуть цікаві й дорослим читачам.
«Король Даркнету» – повість, в якій Олена Рижко відкрила не усі таємниці, адже читач може тільки здогадуватися хто є тим Королем Даркнету і разом із Стефою сумніватися: «А що коли Король Даркнету – ні разу не король?». Залишається чекати продовження цієї історії та в просторах інтернету шукати коментарі її авторки J
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2018/09/09/210136.html
|
