Останнім часом на українському ринку з’являється все більше нон-фікшну про видатних особистостей, чиї історії вражають, надихають і вселяють віру, що все можливо, якщо мати мрію й докладати зусиль для її здійснення.
Останнім часом на українському ринку з’являється все більше нон-фікшну про видатних особистостей, чиї історії вражають, надихають і вселяють віру, що все можливо, якщо мати мрію й докладати зусиль для її здійснення. До 25 Book Forum, який вже всередині вересня сколихне Львів, Старий Лев підготував три книжкові новинки про відомих людей, що змінили світ.
«#НАШІ на карті світу» Уляни Скицької
Уляна Скицька – журналістка, авторка телевізійної програми «Наші» на «24 каналі», що була в ефірі понад 4 роки. За цей час на каналі підготували понад 500 історій про людей, винаходи та місця, якими варто пишатися українцям. Частина з них – 80 історій про 80 непересічних людей – увійшла до цієї книжки. Це справді вражає, скільки визначних особистостей, чиїми винаходами користується весь світ, мають українське коріння або ж є вихідцями з України. А ще більше вражає, як мало ми насправді про них знаємо.
«Ця книжка не підручник – а калейдоскоп випробувань та досягнень, розчарувань та здійснених мрій», – зазначає у передмові авторка. І справді, історія кожного героя – це вибухова суміш з їхньої наполегливості, збігу обставин та простого везіння. Ця книжка покликана насамперед познайомити з визначними досягненнями та повернути на рідну землю забуті імена «наших», зокрема Івана Пулюя з Тернопільщини, який раніше Рентгена відкрив Х-промені; Іллі Рєпіна – видатного портретиста XX століття, автора картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»; імунолога з Бердянська Володимира Хавкіна, який врятував мільйони життів від епідемії холери; Вільяма Сідіса з Бердичева з найвищим у світі рівнем IQ; Зіно Давідоффа – «короля сигар» з Чернігівщини; сина українських емігрантів Володимира Титли – одного з авторів оскароносного мультфільму «Білосніжка і семеро гномів» студії «Дісней»; доньку львівського банкіра Геді Ламар, яка винайшла принцип роботи Wi-Fi; харків’янина Юрія Кнорозова, який, не виходячи з дому, розшифрував писемність майя; чи оскароносного режисера Стівена Спілберга, чиї предки родом із Хмельниччини та ще десятки імен видатних людей, чиї історії захоплюють, мотивують і дають чимало підстав, щоби пишатися НАШИМИ.
«Енциклопедія неуків, бунтівників та інших геніїв» Жан-Бернара Пуї, Сержа Блоха, Анн Бланшар
Мабуть, нерідко батькам, які споглядають за забавами чи бешкетництвами дитини, спадає на думку: а ким виросте моє чадо? Може, видатним лікарем, чи відомим математиком, або ж письменником, чиї твори через століття вивчатимуть усі школярі, чи віртуозним музикантом, а може, науковцем, чиї винаходи змінять світ… Цікаво, а що думали батьки Наполеона, Дарвіна, Флобера, Пікассо, Ейнштейна, Едісона, Діснея та інших геніїв – героїв дотепної і пізнавальної книжки французьких авторів «Енциклопедія неуків, бунтівників та інших геніїв», коли і в них на початку все йшло не надто успішно? Ця іронічна книжка присвячена тим, кого у школі вважали невдахою і невігласом і хто згодом залишив помітний слід в історії, літературі, мистецтві чи науці, а ще «усім, хто коли-небудь, вмостившись біля теплої батареї, з головою пірнав у свої мрії».
«Енциклопедія неуків» (з наголосом на «у») пропонує «зняти з п’єдесталів» видатних людей і зазирнути у їхнє дитинство, сповнене захопливих і кумедних пригод. На сторінках цієї книжки ви дізнаєтеся, що, якби Наполеон Бонапарт, якому вчителі пророчили успіхи в геометрії, народився на 12 місяців раніше, то був би генуезцем і так не змінив би «геометрію Європи» («це як з носом Клеопатри. Був би він трішки коротшим — історія Риму була б іншою»); якби малий Джузеппе Верді, образившись, не накричав на священика або не запізнився б у церкву, в яку якраз вдарила блискавка, то, можливо, світ не почув би його найвидатніші опери; якби Чарльз Дарвін замість того, щоб сумлінно сидіти за партою в школі, не проводив так багато часу за рибальством, полюванням і дослідженням комах, то, можливо, і зробив би революцію у вивченні історії життя на землі. Як і в історіях «наших», не останню роль в їхньому житті відіграла випадковість.
Родзинкою «Енциклопедії неуків» є не лише особливий підхід до висвітлення біографії видатних героїв, але й кумедні шаржовані малюнки Сержа Блоха. А ще цікаво, що деякі історії дотепно розказані від імені самих геніїв, а хтось відмовився їх розповідати, і це довелося робити самим авторам ;)
«Пригоди в Оргазмотроні» Тернера Крістофера
На відміну від двох перших книжок, ця книжка повністю присвячена одній екстраординарній особистості – віденському психоаналітику, біологу, сексреволюціонеру Вільгельмові Райху, що чимало уваги присвятив дослідженню сексуальності. «Моє життя — це, з якого боку не поглянь, революція або ж — комедія! Якби ж мені знайти когось, хто б міг поставити точний діагноз!» – зазначав він.
Українським читачам це ім’я мало відоме. Що особливо дивно, зважаючи на те, що Райх народився в єврейській родині в Дрогобичі на Галичині, а виріс на Буковині в селі Юринець, поблизу Чернівців, де навчався в чоловічій гімназії. Тож ця книжка не лише причиняє завісу і дозволяє зазирнути в інтелектуальну діяльність людини, яку називають найвпливовішим та найбільш горезвісним мислителем ХХ сторіччя, а й повертає на рідну землю забуте ім’я. Особливістю книжки британського дослідника Крістофера Тернера також є те, що вона висвітлює життя та діяльність Райха на тлі певних історичних контекстів – від студентського життя в Австрії після Першої світової війни, зародження нацизму в Німеччині до ліквідації наукового доробку Райха і його смерті у в’язниці за кілька років до звільнення.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/digest//2018/08/29/203915.html
|
