Восьмий «Книжковий Арсенал»: підбиваємо підсумки.
Завершився «Книжковий Арсенал». А отже, настає час підбивати підсумки і враження головного столичного літературного фестивалю, книжкового ярмарку, виставкового і дискусійного майданчика.
ЗАДУМИ ТА ЇХНЄ ВТІЛЕННЯ
Як уже писав «День», нинішній «Арсенал» відбувався під знаком пошуків форм і знаків майбутнього. Принаймні десь так його засновок було сформульовано організаторами в анонсах. І справді, на вході до найбільшої зали «Арсеналу» зустрічав кумедний робот, а чимало заходів у той чи інший спосіб були позначені футурологічними мотивами. Досить згадати справді цікаву і концептуальну виставку «Metropolis. Минулі утопії майбутнього» (куратор — Павло Гудімов). На ній глядачі мали нагоду познайомитися з амбітними архітектурними проектами минулих епох — від італійця вісімнадцятого століття Джованні Батісти Піранезі до не менш утопічного радянського архітектора-експериментатора Якова Черніхова (до речі, уродженця України). Були тут, звичайно, різноманітні пошуки, пов’язані з повоєнною відбудовою центру Києва. А ще роботи, навіяні легендарним фільмом 20-х років «Метрополіс», який і дав назву виставці.
І якщо те майбутнє не назвеш таким, що здійснилося на повну, то на «Арсеналі» відбувались і такі події, які не залишали сумнівів у перспективах реалізації задекларованих у них проектів. Наприклад, існувала окрема програма кураторки Настасії Євдокимової «Загірні королівства: поетичні книжки, які з’являться». У ній представлено рукописи майбутніх видань. З-поміж них такі автори: Мирослав Лаюк, Катерина Калитко, Вано Крюґер, Олександр Моцар, Гєник Бєляков.
Або зустріч присвячена майбутньому п’ятитомнику — найповнішому на сьогодні зібранню творів Миколи Хвильового. Провадив ці напівчитання-напівлекцію літературознавець і директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків. Несподіваного колориту ця зустріч набула, коли він запросив прочитати епізод із «Вставної новели» Хвильового сучасного письменника, експресивного оратора Дмитра Лазуткіна. Яскравий текст часів «Розстріляного Відродження» зазвучав зовсім по-новому у вустах сьогоднішнього харизматичного автора.
ІСТОРИЧНІ АКЦЕНТИ
«Футуристична» концепція, як і слід було очікувати, попри всі концептуальні настанови організаторів, мусила трішечки адаптуватися до читацьких, авторських та видавничих реалій. А вони такі, що сталою залишається увага до історичної тематики, до питань ідентичності, архівної правди і неправди, злочинів і жертв минулого. Не випадково, за даними самих організаторів, однією з найпопулярніших подій стала розмова «Такі, як ми?» в межах представлення книжки Славенки Дракуліч «Вони б і мухи не скривдили» (видавництво «Комора»). Книжку присвячено роздумам і спостереженням над роботою досить популярного в нас останнім часом Гаазького трибуналу з приводу злочинів під час війн у колишній Югославії.
Виразним історичним акцентом було позначене й, наприклад, представлення відносно нового роману Юрія Андруховича «Коханці Юстиції» (видавництво Meridian Czernowitz). Про цю книжку «День» уже писав. Та й стенд самої газети «День» підтримав історичну тему фестивалю. Лідером продажу й досі залишається новинка «Корона, або Спадщина Королівства Руського», а за останній примірник «Повернення в Царгород» «боролися» одразу кілька претендентів.
РУЙНУВАННЯ СТЕРЕОТИПІВ ПРО МОЛОДУ СУЧАСНУ ПОЕЗІЮ
Традиційно «Книжковий Арсенал» надзвичайно багатий на поетичні і навколопоетичні заходи. Як ми вже зазначали в анонсі фестивалю, справжньою подією став візит до України литовського поета зі світовим іменем — Томаса Венцлови. У Києві він встиг і обговорити сьогоднішню рефлексію такого важливого (та знову-таки — історичного!) явища, як радянські та центральноєвропейські дисиденти другої половини ХХ століття, і почитати свої вірші — на спільному виступі з американкою Елен Гінсі та українцем Сергієм Жаданом. Окрасою читань від «Духу і Літери» та ПЕН-клубу стала участь у них акторки Галини Стефанової.
Привернули увагу й поетичні читання авторок «Видавництва Старого Лева» під назвою «Future in the Past» на вуличній сцені фестивалю. У них узяли участь такі помітні поетеси, як Катерина Калитко, Оксана Луцишина, Богдана Матіяш, Ніна Кур’ята і Галина Крук.
Одним із головних поетичних заходів стало представлення «а-ба-ба-га-ла-ма-гівської» новинки «Антологія молодої української поезії ІІІ тисячоліття». Її упорядниками виступили молодий поет і літературознавець Мирослав Лаюк та його старший колега, вже класик, Іван Малкович. До книжки ввійшли вірші поетів, що дебютували вже у ХХІ столітті. Серед них — Остап Сливинський, Ірина Шувалова, Павло Коробчук, наші авторки Юлія Стахівська та Любов Якимчук. Попри досить розповсюджене уявлення про молоду сучасну поезію як річ зовсім замкнуту в собі та малозрозумілу читачам, організатори «Арсеналу» згадали цю книжкову подію серед найпопулярніших заходів цілого фестивалю.
Багато відбулося різноманітних синтетичних акцій та перформансів, заснованих на поезії. Досить згадати, наприклад, читання віршів згаданого вже Остапа Сливинського, яке дуже гармонійно «лягло» на хореографічний перформанс. Мирослав Лаюк читав свої нові тексти в супроводі класичної скрипкової музики. Читання віршів Ірини Загладько супроводжувалися відеоартом та електронними музичними моментами. А Дарина Гладун представила повноформатний мультимедійний перформанс, пов’язаний з віршами її книжки «Рубати дерево».
ВІЗУАЛЬНА СКЛАДОВА ФЕСТИВАЛЮ
Об’ємною була й візуальна програма «Арсеналу». Хоч вона й варта окремого фахового опису, тут можна згадати і традиційну зону від клубу ілюстраторів Pictoric, і другий поверх комплексу «Мистецький Арсенал», в якому вже повноцінно прижилися стенди ілюстраторів, художників...
Продовжуючи «візуальну» тему, «Книжковий Арсенал» традиційно відзначив переможців конкурсу на найкращий книжковий дизайн. Серед нинішніх переможців — книжка «Я так бачу» від «Видавництва Старого Лева» (автори та дизайн — творча майстерня «Аґрафка») — перше місце. Друге і третє посіли, відповідно, «Книга-мандрівка Україна» (авторка — Ірина Тараненко, дизайн — Юлія Курова, Марта Лешак та агенція Green Penguin). Третє — «Книга Лесів. Колискова 1» (дизайн — Катерина Лесів, від видавництва «Родовід»).
ЗА ЛАШТУНКАМИ «АРСЕНАЛУ»
Ясна річ, такі масштабні події, як «Книжковий Арсенал», не обходяться й без подій із більш або менш скандальним резонансом. Наприклад, чимало читачів сприйняли як провокацію ідею «батлу» («битви») — читань прихильників умовно «націоналістичного» та умовно «ліберального» шляхів майбутнього розвитку України. Утім, читання відбулися цілком успішно і, здається, без провокацій.
Виникали також дискусії з приводу виокремлення окремої зони для дитячої літератури (дехто вбачає в цьому поштовх до нечесної конкуренції на користь великих видавництв) чи з приводу потрапляння чи непотрапляння на ярмарок або до програми подій окремих видавництв. Утім, скандальність цих питань виглядає відверто перебільшеною.
Як повідомляють організатори, «Книжковий Арсенал» 2018 року відвідали майже 50 000 відвідувачів. Це близько одного відсотка орієнтовного на сьогодні населення Києва. У приватних розмовах «за лаштунками» чимало видавців нарікають на «просідання» продажів. Але «Арсенал» залишається подією масштабною, такою, яка справляє враження і запам’ятовується. Такою, яку очікують. Що й засвідчують коментарі деяких учасників, зібраних для вас «Днем».
«ПОРОЖНІ НІШІ ПОСТУПОВО ЗАПОВНЮЮТЬСЯ»
Мирослав ЛАЮК, письменник, літературознавець:
— Загалом, «Арсенал» відбувся, як завжди останні роки, — стабільно на висоті. Повні зали відвідувачів, море новинок у всіх жанрах. Я згадую ті часи, коли ми раділи кільком, наприклад, актуальним перекладним книжкам, тепер же — про це ніхто навіть не говорить, бо порожні ніші поступово заповнюються.
Для мене на цьому «Арсеналі» головною була «Антологія молодої української поезії ІІІ тисячоліття», яку я упорядковував, а Іван Малкович редагував. Знайомі іноземці були вражені кількістю людей, які прийшли на цю зустріч послухати сучасну поезію. Усе так добре, що аж боюся наврочити.
Наталія БЕЛЬЧЕНКО, письменниця, перекладачка:
— На цьогорічному «Книжковому Арсеналі» я, напевно, провела найбільше часу: ходила туди щодня. Із численних заходів особливо запам’яталися зустріч з Меїром Шалевом, лекція Віри Агеєвої про Миколу Бажана, розповідь Богдана Жолдака про Миколу Лукаша й різні поетичні виступи. А ще справив враження фільм Михайла Кауфмана «Навесні» з паралельним коментарем Станіслава Цалика.
Ольга ПОГИНАЙКО, директорка книгарні «Смолоскип»:
— Цьогорічний «Арсенал» був дуже цікавим і, на мою думку, остаточно залишив «Форум» далеко позаду як за концептуальністю, так і втіленням. Мені особливо сподобалася професійна програма для видавців. Її наявність і цікаве наповнення дало можливість здобути інформацію для професійного зростання.
Дарина БЕРЕЗIНА, письменниця, перекладачка:
— Хоч враження від першого дня дещо зіпсувала черга під палючим пообіднім сонцем, сподобалося. Крутецька загальна атмосфера приємного божевілля. Дуже зручно, що фікшн і нон-фікшн розділили «територіально», тобто потрібні стенди можна було без проблем знайти. Порадувало завзяття, з яким представники видавництв не просто рекомендували новодруки, а ще й ділилися враженнями про них і переповідали сюжет (хай навіть інколи не зовсім правильно). І — хай живуть лунж-зони: нагода перепочити від галасу й натовпу — неоціненна.
Ярина САЄНКО, художниця:
— Цьогорічний «Книжковий Арсенал» вразив кількістю відвідувачів — стільки людей разом я бачила, мабуть, на Революції Гідності. Дуже приємно, що з кожним роком фестиваль розширюється, з’являються нові програми і події, загалом, усе виглядає більш інтерактивно. Мені, як художниці, важко уявити, яка це титанічна праця — організація подібних заходів, тому я бажаю всім причетним сили і натхнення для підкорення нових вершин у цій царині.+
Олег КОЦАРЕВ
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/digest//2018/06/12/013512.html
|
