«Сараєво для початківців» боснійського письменника Озрена Кебо (видавництво «Discursus»)— проза, сповнена сумної іронії, невеселого гумору, який нерідко тільки йзалишається мешканцям міст ікраїн, щоопинилися воблозі повільної, болісної війни.
А отже, ця книжка, на жаль, гіперактуальна для теперішньої України.
«Сараєво для початківців» можна назвати збіркою прозових фрагментів, присвячених долі цивільного населення в місті, яке дуже довго перебувало в блокаді та під обстрілами, в епіцентрі бойових дій різного ступеню тяжкості.
За скільки секунд міна долітає до повного людей автобуса? Скільки води потрібно, щоб помитися, якщо відомо, що води в місті майже немає? З чого розводити вогнище, коли в квартирі нестерпно холодно? Як відвернути увагу снайпера?
Відповіді на ці й подібні до них, а також на багато інших запитань, ви можете дізнатися з книжки «Сараєво для початківців». І викладено їх, як вже зазначалося, з іронією, з приреченою усмішкою, з відчаєм, до якого звикли. Тут, власне кажучи, розгортається механізм боротьби з психологічною воєнною травмою — наслідком усього побаченого та відчутого в дні облоги Сараєво.
Чи успішної боротьби? Складне запитання, та й навряд чи художня література може тут бути потрактована аж так однозначно. Проте сама ідея такого подолання травми є надзвичайно вчасною для наших сьогоднішніх обставин — як-не-як позаду вже практично чотири роки боїв, тисячі людських смертей, багато побитих і деградованих населених пунктів. Мало що може проілюструвати цю ідею промовистіше від допису на фейсбуці поетки, переселенки з Донецька Ії Ківи:
«Коли я прочитала „Сараєво для початківців“, подумала: „Шкода, що в мене не було цієї книжки під час окупації“. Це були б ліки. Антибіотики. Потім заспокоїлася, бо де б я її шукала в окупованому Донецьку. Навіть зараз, у 2017-му, цей текст — ніби знайти співбесідника, з яким можна просто помовчати.»
Окрім того, книжка до певної міри й справді здатна виконати ніби іронічно винесену в заголовок пізнавальну, «вступну» функцію. Бо з неї українські читачі дізнаються чимало сараєвських культурних реалій, історичних подій, важливих дієвих осіб. Зрештою, не тільки сараєвських, а причетних до ширшого контексту трагедії на Балканах наприкінці двадцятого століття.
Варто також відзначити й добрий український текст книжки — переклад зробила Катерина Калитко.
Олег Коцарев
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/digest//2018/01/11/142002.html
|
