Восени завжди хочеться більше читати. Це час книжкового усамітнення, самозаглиблення та спостережень. І от що вдалося розгледіти, придивившись до асортименту книг столичних книгарень.
Рожевому – зелене світло!
Сьогодні в книгарнях запросто знайти десяток книг із рожевими елементами оформлення обкладинок. Колір, який традиційно вважався фемінним, нині постає як символ боротьби зі стереотипами. Його використовують для дизайну художньої літератури, нон-фікшну і навіть богословської літератури. І якщо дослідники кольору та його впливу на людину переконують у заспокійливому ефекті рожевого, то в оформленні книг він стає помітною візуальною плямою, що привертає та втримує увагу.
Як виключно «жіночий» колір рожевий давно себе віджив. Олексій ГЕДЕОНОВ із видавництва «Laurus» в одній з розмов під час цього річного Форуму видавців висловив таку думку: «Зараз фемінні часи. Все для жінки стане трендом наступного покоління літератури».
На темній і світлій стороні
Стриманість кольорової гами – ознака стилю. І якщо рожевий користується популярністю в оформленні книжкових обкладинок останній рік-півтора, то палітра від сірого до чорного – завжди актуальна. Такі кольорові рішення натякають на проблемність порушених тем («Інтернат» Сергія Жадана, вид-во «Meridian Chernovitz»), підкреслюють інтелектуальність видань (Нассім Ніколас Талеб «Чорний лебідь. Про (не)ймовірне у реальному», Волтер Айзексон «Інноватори» вид-во «Наш Формат»), або ж, навпаки, грайливо обіграні в самій ідеї книжки (Кузько Кузякін «Біла трішки чорна пречорна книжка», вид-во «Віват»).
На противагу чорному не менш виграшно виглядає і білий. Наприклад, для «Видавничого центру «Академія» це корпоративний колір, який простежуємо в оформленні практично всіх книг, незалежно від типологічного статусу та жанрової специфіки.
І ще
Помітно, що якість оформлення українських видань підвищується. Наприклад, «Наш формат» – це вже традиційно лаконічний дизайн із використанням типографських прийомів, і неможливо не погодитись, що мінімалізм – це красиво. Варті уваги експерименти видавництв із елементами конструкції видань. Приміром, «Феномен Zara» (вид-во «Форс»), «Оповідь служниці» Маргарет Етвуд, «Ребекка» Дафни Дю Мор’є (вид-во «КСД»), «Нейромант» (вид-во «Видавництво»).
Київський удожник Олег СТАРАНЧУК (група Pictoric), який часто буває на закордонних книжкових виставках, розповідає зі своїх спостережень: «Ми трохи відстаємо від закордонних колег у технологічному плані, але у візуальному – йдемо поруч. В Україні менше унікальної художньої ілюстрації, та якісний продукт все ж є. А якщо говорити про тренди в оформленні художніх видань, то це то поєднання сучасних типографіки та графічного дизайну. Чимало нинішніх обкладинок близькі до плакатного мистецтва, зрештою, книжкова ніша плакатистам дуже близька. Сучасні дизайнери використовують мову алегорії в плакатах і обкладинках, і це добре працює, запам’ятовується, коли береш з полиці книгу».
Зрозуміло одне: нинішній видавничий ринок – це змагання за увагу й гаманець читача. Щоб книга «спрацювала», недостатньо тільки хорошого тексту, потрібна «смачна» обгортка – формат, папір, поліграфічні родзинки (різьблення, тиснення, плівки тощо). Потримавши таке видання руках, читач має відчути: «Ні, сьогодні без цієї книги я з книгарні не вийду».
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/that to read/2017/11/29/131503.html
|
