Його збірка "Птах душі" досі зберігається в московських архівах
Василя Стуса вбили через висунення на Нобелівську премію з літератури. Ця версія смерті українського поета в ув´язненні в Пермській області Росії стала основою сюжету фільму "Птах душі".
Зйомки розпочнуть у день народження Стуса, на Святвечір 6 січня 2018 року.
— "Птах душі" — так називалася збірка перекладів. У таборі "Пермь-36" у поета її вилучили. Шантажували, що знищать, якщо не погодиться співпрацювати з КДБ. Досі зберігається в московських архівах, — розповідає сценарист Сергій Дзюба, 39 років.
"Якщо ми з вами домовляємося, ви відмовляєтесь від Нобелівки — переглядаємо справу. Прийшов новий Генсек ЦК КПРС Горбачов. У країні відлига", — спокушає Стуса агент-жінка. Розмовляє з ув´язненим українською. Але на той час поет уже навіть відмовився від радянського громадянства.
Історію Стуса порівнюють з долею німецького антифашиста Карла фон Осецького. 1935-го отримав Нобелівську премію миру. Гітлер не міг тримати нобелівського лауреата в концтаборі. Осецького звільнили, однак він майже відразу помирає від туберкульозу.
— "Птах душі" — біографічний фільм, але з елементами трилера, — продовжує Сергій Дзюба. — У нас своя версія, як саме вбили Стуса 1985-го. Базується на документальних фактах. Наприклад, знаємо, що поета водили до якогось начальства з України, коли востаннє посадили в карцер. Хто це був — невідомо. У нас це — КДБістка Віра. Приїхала спокушати Стуса свободою. Хоче зрозуміти, де в поета слабкі місця, звідки почався його бунт проти радянської влади. Розмовлятиме з ним про минуле, творчість, кохання. До того Стус ніколи не спілкувався з КДБістами. Просто казав "Не говоритиму!".
Виконавців головних ролей поки не називають.
— Стус розповідатиме про поета Павла Тичину, — додає співавтор сценарію Артемій Кірсанов, 37 років. — Йому присвятив працю "Феномен доби". В ній автор дослідив життя і творчість Тичини. Острах піти його шляхом не дав Стусу зламатися.
Жінки любили Василя Стуса. Він згадуватиме перше кохання. Обраниця розмовляла російською — на цьому ґрунті виник конфлікт. Вона не розуміла, чому Стус не хоче бути, "як усі". Розповідатиме Вірі про дружину. КДБістка теж певною мірою зацікавлюється Стусом як чоловіком. Була його шанувальницею в студентські роки. Покажемо її внутрішній конфлікт. Бо все ж таки вона в нас — машина для вбивства. Метафорична радянська влада, яка приїхала вмовляти поета визнати її.
Гасло фільму про Василя Стуса — "Народе мій, до тебе я ще верну, щоб в смерті повернутись до життя".
Ганна ЩОКАНЬ
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/digest//2017/10/24/104533.html
|
