Ця історія проста, як квадрат. У 2016 році видавництво «КМ-БУКС» без мого дозволу та відома видало під однією обкладинкою романи «Родина Паскуаля Дуарте» і «Вулик» нобелівського лауреата Каміло Хосе Сели в моєму перекладі.
Я поінформував посольство Іспанії в Україні про контрафактне видання (в якому відсутні знаки охорони авторського права спадкоємців письменника й художника Рафаеля Сабалети, репродукція картини якого використана на обкладинці) і подав позов про захист авторського права, стягнення компенсації та моральної шкоди до Шевченківського районного суду м. Києва.
Далі події розгорталися, як у багатоактовій пєсі:
Дія перша: 13 березня 2017 року представник відповідача не зявляється. Слухання перенесено на 18 травня.
Дія друга: напередодні судового засідання, 16 травня, директор видавництва «КМ-БУКС» Дмитро Висовень підписує клопотання про відтермінування розгляду справи з таким «зворушливим» мотивуванням: «участь у розгляді цієї справи потребує спеціальних юридичних знань, яких у мене немає, тому я вважаю за необхідне залучити до участі в цій справі фахівця-юриста...»
Про те, що заважало залучити фахівця раніше (ухвала суду про відкриття провадження датована 27 січня 2017 року), Дмитро Висовень скромно мовчить. Як і про те, що він одночасно керує не лише видавництвом «КМ-БУКС», а й ТОВ «УНКМ» та МП «Дім-Дім», а як фізична особа фігурував у судових справах у Господарському суді м.Києва й тому ж таки Шевченківському райсуді м. Києва ще в 2014 році. Про те, чи – з огляду на зміст клопотання – сам Дмитро Висовень відповідає всім своїм займаним посадам, помовчимо ми.
В кожному разі, 18 травня, суддя (мабуть, для «чистоти експерименту») знову переносить слухання.
Дія третя: Невдовзі я одержую поштою «лист щастя» від 24 травня з печаткою та підписом самого Дмитра Висовеня і чорним по білому читаю: «ТОВ «Видавнича група КМ-БУКС» запевняє Вас в тому, що друкування книжки з Вашим перекладом без Вашої згоди відбулося випадково». В листі пропонувалося зустрітися й домовитися.
Дія четверта: 17 липня в суді нарешті зявляється представник «КМ-БУКС» - мешканець села Рудня Броварського району такий собі Андрій Макаров. Мабуть, він відповідає критеріям фахівця-юриста, згадуваного в дії другій. І хоча довіреність на імя Андрія Макарова видана ще 16 травня, напередодні дії другої, він запевняє суд... що одержав справу лише в день засідання, тобто 17 липня і, як уже здогадався проникливий читач, просить... перенести слухання.
А тим часом контрафактне видання, «друкування якого... відбулося випадково», і далі продається. Я сам востаннє купив украдену в мене книжку 15 липня, щоб продемонструвати в суді.
В монолозі Михайла Жванецького, який колись виконував Аркадій Райкін, схема, за якою діє «КМ-БУКС», називалася «запустити дурочку». Сподіваюсь, це вже очевидно не лише для мене, але й для суду.
P.S. "Буквоїд" готовий надати можливість представникам видавництва "КМ-БУКС" відповісти Сергію Борщевському на сайті
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/bookmarket/2017/09/23/165625.html
|
