Олена Рижко. Ще одна історія про…: роман / Рижко О.М. – Київ: «Видавництво «Фенікс», 2016. – 192 с.
Детективні пригоди і містика, події кількасотлітньої давнини в контексті історії села на Житомирщині і ще свіжі в пам’яті події Майдану, любов. Все це об’єднав новий роман української письменниці Олени Рижко «Ще одна історія про…».
«Ще одна історія про…» - це книга про непрості стосунки Богдани Гриневич і Дениса Вольського, знайомих читачам з попереднього роману авторки «Карнавал триває». Ця сюжетна лінія об’єднує різні пазли роману воєдино. Так, самобутня, рішуча Богдана, яка, однак, не може знайти щастя в особистому житті, після чергової невдалої історії кохання, повертається в батьківське село Городківка, що на Житомирщині. Абсолютно прозаїчні події стають початком містифікованого детективу: Богдана разом зі своїм колишнім вчителем намагаються розгадати таємниці польського поміщика, письменника Євстахія Івановського, який свого часу володів селом. В ході розслідування герої виявляють події і людей, які зазвичай залишаються за межами коротких історичних хронік, але допомагають «відчути» історичне минуле.
Звичайні люди в незвичайних обставинах – такими постають Богдана і її вчитель. Разом вони досліджують підземні ходи, намагаються розшифрувати давні записи, відділити правду від вигадок. Крок за кроком вимальовується історія кохання Євстахія Івановського, зруйнована дуеллю, і історія села, що було за кількасот років неодноразово знищено. Обрамлення фактів минулого динамікою детективу ненав’язливо розкриває актуальну і разом з тим болючу тему історичної пам’яті. А містичні події, майстерно вплетені в сюжет роману, надають особливого колориту.
Паралельно із розслідуванням, розгортається лінія взаємин Дениса та Богдани, які, незважаючи на взаємне кохання, стають заручниками власних комплексів і суспільних стереотипів. Денис традиційно робить широкі жести, щоб врешті завоювати серце Богдани, але лише усвідомлення втрати коханого відкриває Богдані очі на власні почуття.
Друга частина роману розгортається в розпал Майдану 2013-1014 років. В романі Олени Рижко немає хроніки подій – авторка концентрується і вміло змальовує психологічно-емоційний стан героїв, які не могли залишитись осторонь, думки, розмови, вчинки звичайних людей.
Практично весь роман складається з діалогів – живої мови героїв. Тому незважаючи на множину сюжетних ліній і трагічність, яка безумовно присутня, роман читається на одному подиху.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2017/08/09/080526.html
|
