— Роман почав писати після трагедії під Дебальцевим (в січні—лютому 2015‑го у боях за це місто на Донеччині загинули 179 українських вояків. — ГПУ).
Тоді головний персонаж не просто з´явився — я його побачив, відчув і зрозумів, чого він хоче, — каже письменник Сергій Жадан, 42 роки. Розповідає про свій новий роман "Інтернат". У вересні вийде у видавництві "Мерідіан Черновіц".
— Важливо, коли в людей зі сходу України змінюється усвідомлення себе, своєї країни, батьківщини та патріотизму, — продовжує Жадан.
Головний герой книжки вчитель Паша з Дебальцевого опиняється в центрі воєнних дій на Донбасі.
— У мене є знайомі педагоги в цьому регіоні. Наприклад, давній друг дитинства, викладав у школі, потім у Луганському університеті. З початку війни не працює. Щось узяв із нього. Уявляєте, третій рік сидить, намагаючись не виходити з дому. Цей роман про людину, яка прокинулася, вийшла на вулицю і раптом виявила — її будинок розташований на лінії фронту. І що другий рік, бо в романі описую події січня 2015‑го, Дебальцевську операцію, довкола воюють, стріляють. І ти мусиш якось на це реагувати. Про цивільних на війні, які не обов´язково є зрадниками чи сепаратистами, мало хто говорить. Але їм доводиться обирати, визначатися, з якого боку фронту перебувають. І ця історія для мене важлива.
Хочу, щоб читаючи цю книжку чи новини, ми бачили живі конкретні обличчя. Переступили через знеособлення війни. Щоб говорили про цивільних і військових, які там є, не у відсотках або цифрах, як не про якусь масу, а як про людей, за кожним із яких стоїть доля та історія. Загальна війна складається з окремих голосів.
Донбас має свою міфологію. Він суперечливий і колоритний. Серед всього того різноманіття можемо побачити карнавальних, ряджених персонажів, які ошиваються там. А можемо таких особистостей, як Іван Світличний чи Іван Дзюба. Залежить від нас. Що більше говоритимемо про Донбас, яким ми його знаємо та любимо, то краще буде для нього й для тих, хто там ніколи не був. Лунають закиди, що не чуємо Донбас. Три роки намагаємося. Та проукраїнськи налаштовану частину регіону так і не чують. Там не всі зрадники й колаборанти. В результаті, три роки ходимо по колу.
"Інтернат" — не лише місце, де відбуваються події в романі. Це — метафора невкоріненості, розгубленості, невлаштованості та неприкаяності. Тому що суспільство в нас жахливо невкорінене в цю країну — тією чи іншою мірою ми всі випускники великого українського "інтернату". Через цю метафору, зокрема, намагався пояснити своє розуміння Донбасу. Хтось зводить все до проукраїнськості чи антиукраїнськості. У регіону своя історія, що відрізняється від інших. Своя соціальна, економічна, культурна специфіка. І це ігнорувати теж неправильно, про це потрібно говорити.
Роман "Інтернат" Сергія Жадана вийде українською й російською мовами.
Ганна ЩОКАНЬ
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/digest//2017/08/08/123501.html
|
