Буквоїд

Побачила світ праця Наталі Яковенко про церковного письменника ХVІІ століття Йоаникія Ґалятовського

16.05.17 12:01 / Буквоїд
«Критика» спільно з видавництвом Laurus видала книжку відомої історикині, докторки історичних наук, професорки катедри історії НаУКМА Наталі Яковенко «У пошуках Нового неба: Життя і тексти Йоаникія Ґалятовського».
Презентація книжки відбудеться 21 травня в рамках лекції Наталі Яковенко «Життя і тексти Йоаникія Ґалятовського» на Книжковому Арсеналі. Дата та час: 21 травня, неділя, 13.00 – 13.45 Локація: Книжковий Арсенал, зал «Дукат Наразі діє передзамовлення на видання із 10% знижкою.   Видання присвячено найпопулярнішому свого часу церковному письменникові другої половини ХVІІ століття Йоаникію Ґалятовському — письменнику, церковному та громадсько-політичному діячеві XVII століття, ректору Києво-Могилянської академії (у 1658-1668 роках), автору збірок проповідей і оповідань, праці якого свого часу відіграли велику просвітницьку роль. Але йдеться тут не лише про біографію і твори знаного могилянського книжника, тлумача західних уявлень про Бога й світ для тодішнього православного християнина. « Тексти Ґалятовського рясніють зашифрованими натяками-символами такого роду, що й природньо, адже релігійний символізм був для нього та його сучасників такою самою реальністю, як і матеріальний світ, у якому вони жили. Інша річ, що цю «реальність» сприймали не матеріально, а через її символічне вираження, і то не лише в церковному, а й у поведінковому аспектах », – пише у своїй праці Наталя Яковенко. Праця складається із передмови, шести розділів, післямови, наукового апарату та двох додатків. В оформленні обкладинки використано ілюстрації з книжок Йоаникія Ґалятовського «Небо новоє» (Львів, 1665) і «Месія правдивий» (Київ, 1669). За словами авторки, непересічна творча активність Ґалятовського слугує вдячним тлом для реконструкції загальнішого типу ранньомодерного інтелектуала-богослова Києво-могилянського кола, і для цього дослідниця залучає вельми розмаїтий і витончений методологічний інструментарій релігійної антропології, історії уявлень та ідей, історії читання та культурних рецепцій тощо. У виданні історикиня унаочнює процес становлення новочасного «інтелектуального повсякдення» в Україні та показує універсальний характер і, водночас, історичну специфіку тих прикмет «самости», що виразно оприявнились у барокову добу «київської відкритости» та «витворили обличчя нової української культури». Появу книжки уможливила щедра підтримка Канадського інституту українських студій Альбертського університету (з фонду Майкла і Дарії Ковальських) та Наукового товариства ім. Шевченка в Америці (з фонду Івана і Елизавети Хлопецьких). Цим виданням, як зазначено, вшановано 400-річчя Києво-Могилянської академії. «Ім’я Наталі Яковенко знайоме українській публіці набагато краще, ніж ім’я Йоаникія Ґалятовського. Чому ж усупереч усталеній традиції авторка з більшим читацьким рейтингом пише про автора з меншим? Річ у тім, що й Ґалятовський колись був автором вітчизняних бестселерів, але в другій половині XVII століття, і щоб зрозуміти ту епоху, людина іншого часу має пізнати не тільки світ Хмельницького та Виговського, а й інтелектуальні обрії київських книжників та їхніх читачів. Наталя Яковенко робить це блискуче, вписуючи світ українських інтелектуалів ранньомодерної доби у духовний та мисленнєвий контекст тодішньої Европи. Ця книжка – початок нової інтелектуальної історії, у якій творчість богословів і філософів минулих сторічь стає спадщиною цілого суспільства», – так відгукується про книжкупрофесор історії Гарвардського університету Сергій Плохій.  
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/pesentation/2017/05/16/120116.html
Copyright © 2008 Буквоїд
При повному або частковому відтворенні посилання на Буквоїд® обов'язкове (для інтернет-ресурсів - гіперпосилання). Адміністрація сайту може не розділяти думку автора і не несе відповідальності за авторські матеріали.