Кожну талановиту особистість я ще з дитинства звикла уявляти, не свідомо переміщаючи її у різні розгалуження мистецтв. Така собі гра в асоціації та перевтілення.
Якби Дара Корній була композитором, вона би сміло відібрала лаври успіху у Каміля Сен-Санса та Антоніо Вівальді. А коли б вона народилась художиком, Клод Моне та мій улюблений Владіміж де Терліковський загубились би у тіні цієї незвичайної жінки. Та Дара Корній стала письменницею, і тепер Лебідь Сен-Санса (що асоціюється з вірністю) плаває на сторінках її книжок у образі жінки на ймення Птаха, яка гармонійно поєднує в собі неймовірну ніжність та твердокам´яну силу. Тексти Дари Корній - наче шляхетні мазки на картинах Моне, де здаля ми можемо розгледіти навіть росу на траві, а наближаючись з кожним кроком, потрапляємо у вихор нових слів, лабіринти незвичних вражень та свіжі хвилі несподіваних емоцій. Все на перший погляд таке заплутане - насправді звичне нашому серцю, рідне до душі та дуже близьке по духу. Варто тільки зануритись, і книга не відпускає. Кожне слово, кожне речення, кожен абзац... Яроворот, Храм Сонця, Мальвограй, Птаха, Стрибог, Свароже Коло, Світ Замерзлого Сонця, Сарматки й Поляниці, Світ Темних і Світлих, Світ Чотирьох Сонць, Перемінник, Мара, Перунова Стріла, Варган... і багато-багато цікавих, іноді нових (та таких близьких нам) слів, власних назв та імен можна знайти на сторінках роману, мандруючи різними Світами, та споглядаючи на їх Зворотні боки. У серці кожного з нас живе дитя, що прагне любові. Воно слабке і часто наївне в своїх щирих почуттях та водночас сильне, гнучке і непоборне, коли приходить час шукати істину, відстоювати правду, захищати слабких та відновлювати справедливість.
Читайте також: ТОП - 10 україномовних книжок 2016 року від «Клубу Сімейного Дозвілля»
А ще, на сторінках Світів Дари Корній пахне квітучим лугом та гарячим Сонцем, морськими хвилями та казковими ріками, вальсами свіжого вітру та вихором людських почуттів. Там багато Любові, щирості і боротьби... довічної боротьби Світла і Темряви, Добра і Зла, ОбрАз і Прощень.
І на самому вершечку, як тільки доходимо до завершення читання, десь майже з-під самого форзацу книги до читача простягає свої спектральні кольори невід´ємна посланИця перемир´я - Райдуга, що незримо присутня на кожній сторінці, старанно ховаючись поміж рядків. Вона весело підмруґує оком (звісно, якщо в неї є очі ;) і тихенько шепоче на вушко: "...to be continued...".
Дякую ще раз за насолоду, за гарний настрій і за віру в Любов
Читайте також: У пошуках зворотного боку
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/that to read/2017/05/17/231035.html
|
