Салман Рушді. Два роки, вісім місяців і двадцять вісім ночей. Роман. Переклад з англ. Андрія Савенця. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. – 336 с.
Існує в світі чимало дивовиж. Якнайкраще їх відшуковувати в інтелектуальній прозі. Нещодавно у Видавництві Старого Лева з’явився україномовний переклад роману британського письменника Салмана Рушді «Два роки, вісім місяців і двадцять вісім ночей».
Автор пропонує фантастичну казку для дорослих, в якій читач має розібратися із суттю уявної полеміки між ідеями мусульманського теолога аль-Газалі (1058-1111) та особистого лікаря халіфа Абу Юсуфа Якуба, філософа Ібн Рушда (1126-1198) щодо трактування аристотелізму, зазирнути у світ індійської магії, повоювати із джинами, відчути ефемерну насолоду від любовного фантому.
Важливою постаттю в романі є філософ Ібн Рушд, який за свої вільнодумні погляди потрапив у немилість халіфа та був відправлений у заслання в невеличке іспанське село – Лусена.
Зав’язкою дії в романі, причиною усіх подальших дивовиж можна вважати оповиті легендою стосунки філософа із містичною джинією.
Джини – міфічні істоти, зіткані з вогню та полум’я, що живуть у «Чарівній країні – Перистані, відділеній від нашого світу серпанком». «Джини мають нелюдську природу», хоча й наділені певними рисами, які роблять їх схожими до людей. Салман Рушді оповідає, що схожість ця виявляє себе, зокрема, у ставленні джинів та людей до релігії. У кожній спільноті є прихильники різних віросповідань,а є й невіруючі, «для яких ідея бога й ангелів настільки ж химерна, наскільки химерні джини для людей».
Тож, одного дня перед дверима вигнанця Ібн Рушда з’являється юна дівчина – Дунія.
«Він прийняв її під свій дах як господиню й коханку, і глухої ночі вона вишептала йому на вухо своє «справжнє» - себто вигадане – єврейське ім’я, і це була їхня таємниця».
Філософ не здогадується про те, що в його життя увійшла чарівна джинія, Царівна Блискавок. Дунія проводить з Ібн Рушдом два роки, вісім місяців і двадцять вісім ночей, народжуючи йому величезне потомство, яке згодом філософ назве племенем, що населить всю землю – Дуніязатом.
«Дунія кохала його за блиск розуму, адже його єство було занадто себелюбним, аби собою пробудити кохання», - читаємо в тексті.
Філософ, «якому не вільно було філософствувати» озвучує свої наукові пошуки Дунії, «вживаючи слова, які могли б шокувати багатьох його сучасників, такі, як розум, логіка та наука…Ідеї, що довели його книги до вогнища».
Ібн Рушд переймається, що ідейно програв персу Аль-Газалі у трактуванні Аристотеля, Ібн Сіни та аль-Фарабі та їхньому баченню причин та наслідків певних дій, а також сутності філософії.
Дунія на певний час стає єдиним слухачем та послідовницею філософа, передаючи його ідеї своєму потомству. Згодом, халіф Абу Юсуф Якуб реабілітовує філософа, запрошуючи його до свого двору. Ібн Рушд полишає Дунію разом із усім їхнім потомством.
«Він пішов, не доївши сніданку й не попрощавшись, а вона не погрожувала йому, не розкрила своєї істинної природи й сил…Вона відпустила історію, не намагаючись її затримати…»
Минуло вісім століть, налетіла страшна буря, яка назавше змінила життя, переколошкала світи, поєднавши реальність з вигадкою. Розпочалася велика Війна Світів, в якій нащадки Ібн Рушда та Дунії стали на боротьбу із лихими джинами-чародіями. Два роки, вісім місяців і двадцять вісім ночей минуть у боротьбі ідей, систем і відчуттів.
Очевидно, що головним майданчиком для Війни Світів є людська свідомість, одвічна боротьба логіки та чуттєвого світу, боротьба із темним та світлим боком, боротьба за вибір власного шляху в житті, боротьба за усвідомлення того, що наслідок завше породжений причиною людського діяння.
Світ темних та світлих джинів у романі – гарна аналогія вибору між добром та злом у самій людині. Раціональність цього вибору в житті завше під питанням.
Свій справедливий і героїчний шлях шукають Джеронімо Манезес, Роза Фаст (яка, до речі, має українське коріння), Ураганка, Тереза Сака Квартос, Джиммі Капур та інші непересічні постаті.
«Пишучи цю хроніку, ми цілком свідомі того, що багато чого в ній деградувало зі статусу фактографічного опису до стану легенди, домислу або вигадки». Проте кожна вигадка має в основі індивідуальне сприйняття дійсності, пошук власного «я» серед міріад ідей.
Власну відповідь зможете обрати, помандрувавши сторінками словесних ребусів, які пропонує Салман Рушді.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2017/05/04/073053.html
|
