"Чимдуж звідси! Швидко!" – повернувшись на судно "Снарк", розпорядився американський письменник Джек Лондон.
Він зі своєю дружиною Чарміан 23 квітня 1907 року рушив в навколосвітнє плавання. Подружжя зупинилося на одному з Соломонових островів в Тихому океані, щоб взяти участь в експедиції вербувальників, котрі набирали аборигенів для роботи на копрових плантаціях. На острові Гуадалканал вони ледь не стали жертвами дикунів. Ті збиралися пограбувати чужинців і зробити їм "каі-каі", тобто зняти голови, а тіла пустити на смаженину.
Перед подорожжю Джек Лондон запропонував шести провідним американським журналам субсидувати його плавання. Зі свого боку, письменник гарантував безперебійне надходження нарисів з усіх місць, в яких він побуває. Майже всі видання відмовилися від цієї пропозиції, вважаючи, що письменник в океані загине.
Джек Лондон на будівництві "Снарка", 1906 р ФОТО: spletnik.ru
Але Джека це не зупинило. Згідно з його планом, подорож займе сім років. Приблизний маршрут: Гаваї, потім Самоа, Нова Зеландія, Австралія, Нова Гвінея, Філіппіни, Японія, Корея, Китай, Індія, Червоне море, Середземне, Чорне, по Дунаю – до Відня, зима – в Петербурзі, знову Середземне море, Атлантика, по Сені – до Парижа, Англія, далі яхта відправиться в Нью-Йорк, потім на південь до мису Горн і, нарешті, курс на північ – до Сан-Франциско.
Американський мандрівник і режисер Мартін Джонсон позує разом з жителем Соломонових островів. Мартін входив до складу членів екіпажу на "Снарке". Острів Гуадалканал, 1908 р ФОТО: spletnik.ru
Майбутнє судно американський класик вирішив назвати "Снарком" в честь загадкової істоти з поеми Льюїса Керролла "Полювання на Снарка". У поемі люди намагаються зловити загадкову істоту, яка весь час вислизає від них. Ніхто не розуміє, чого в потворі більше – змії (snake) чи акули (shark).
Після пригод на Соломонових островах, у вересні 1907-го, у Джека стали набрякати руки, великими шматками сходити шкіра. Він насилу ходив, а з очей сочилася якась рідина. 8 грудня 1908 року його на носилках перенесли на борт пароплава, що йшов в Сідней. Там письменника-мандрівника поклали в клініку.
Аборигени острова Нуку-Хіва. Маркізькі острови, 1907 р ФОТО: spletnik.ru
"Я безпорадний, як дитина, – пише в своєму щоденнику Джек Лондон. – Руки раз у раз розпухають і стають вдвічі товщі звичайного, при цьому з них сходить сім шарів відмерлої шкіри. Нігті на ногах за добу стають такими ж в товщину, як в довжину. Що зі мною, лікарі не знають. Схоже, вони перелякані ще більше, ніж я".
У травні того ж року письменникові зробили операцію, але хвороба не відступила. Він повертається в Сан-Франциско. На берег сходить майже здоровим: як з´ясувалося, в його захворюванні не було нічого зловісного – ця хвороба була реакцією організму на тропічне ультрафіолетове випромінювання.
"Мабуть, це єдина мета, яку я собі поставив і ніколи не зможу досягти, – говорив про кругосвітню подорож Джек дружині. – Залишається писати книги. Теж непогане заняття, майже таке ж гарне, як ходити під вітрилами".
Джек Лондон (1876-1916) – американський письменник, громадський діяч, соціаліст. Найбільш відомий як автор пригодницьких оповідань і романів.
Володимир ГРИСЮК
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/digest//2017/04/24/133052.html
|
