На Житомирському книжковому форумі відбулася презентація роману-дилогії Миколи Хомича «Територія брехні» та «Загадка гробниці», які стали сенсацією літературного сезону.
Романи Миколи Хомича «Територія брехні» та «Загадкагробниці» – художнє пояснення, чому виник конфлікт між Україною і Росією. Ці причини письменник бачить у минулому, підтверджуючи думку, висловлену в есе російського публіциста Олексія Широпаєва «Про два різні народи», який пише, що «саме ставлення до України, а не до Балтії, не до Кавказу є визначальним для російської імперської свідомості. Як тільки росіяни відкриють для себе, що українці це дійсно інший народ – російський імперський міф зідметься, а з ним неминуче сконає й імперія».
Ніби розвиваючи думку Олексія Широпаєва, Микола Хомич занурюється в історію Київської Русі, де вже були розбіжності між народами, які згодом розвинулись у цивілізаційний розлам між Україною і Росією.
Якщо про «Територію брехні» було багато публікацій, то роман «Загадкагробниці» обійдений увагою, бо вийшов пізніше. Але саме «Загадкугробниці» критики вважають художньо переконливішим твором, тому роман відзначений міжнародною премією «Воїн світла» і дипломом літературних підсумків року «Глиняний кіт».
У «Загадцігробниці» діють ті самі герої, що й у романі «Територія брехні», але «Загадкагробниці» – твір панорамніший, багатоплановіший. В цьому романі автор підводить читача до думки, що історична неправда про Київську Русь, яку століттями культивували російські й радянські історики, призвела до деформованого уявлення про історію, в якій політичні вигадки й міфи призвели до подальших конфліктів між росіянами й українцями. Російський політичний клас тривалий час нав’язував хибне уявлення, що українці й росіяни – єдиний народ, і це призвело до численних людських втрат не лише для України, а й для Росії. Перед вторгненям в Україну ідеологи пояснювали Путіну, що коли російські солдати вирушать від одного українського міста до другого, їх буде з хлібом-сіллю зустрічати «братній народ», якому спочатку німці, а потім Держдеп нав’язали ідею державності й свободи. Але політичний клас Росії був здивований, обурений і шокований, що за короткий час цей «братній народ» створив армію, за допомогою волонтерів купив зброю і почав запекло воювати зі своїми «братами».
Як і в «Території брехні», у романі «Загадка гробниці» події розгортаються в різні історичні періоди. І хоч головні події відбуваються в наш час, одночасно в романі розкриваються маловідомі сторінки з життя давньоруських князів, варягів, половців, візантійських імператорів, організатора масових вбивств у Києві Михайла Муравйова, співробітника Міністерства окупованих східних територій Пауля фон Денбаха, директора Софійського музею Олекси Повстенка та інших історичних постатей.
У романі «Загадка гробниці» Микола Хомич пояснює, що українців і росіян насправді мало що зв’язує, крім історичних образ та імперського минулого. Різний етногенез (у росіян – угрофінський з авторитарними традиціями Золотої Орди, а в українців – слов’янський з традиціями свободи і демократії) сформував нації, що належать до різних цивілізацій: азійської і західної.
Київська Русь – досить оманлива історична обгортка, під якою приховуються, як єдине ціле, народи з діаметрально протилежними світоглядами, цінностями, прагненнями, темпераментами і досвідом виживання. Подальше ігнорування цієї об’єктивної реальності обернеться трагедією як для України, так і для Росії. Для росіян важливо усвідомити, що намагання повернути Україну в лоно Росії призведе до розвалу Росії та її розпаду на окремі держави. Україна занадто велика, занадто вільнолюбна, революційна, легкозаймиста і небезпечна для будь-якої імперії, яка захоче її поглинути. Ніде український народ так злагоджено й природно не поводиться, як на війні. Народ, який тисячу років воював, організовував революції, війни і повстання, розвалить і підірве зсередини кожну державу, яка захоче його приборкати. І це історичне попередження – лейтмотив роману «Загадка гробниці». Українська нація ніби створена для руйнування імперій, як гачок для великої риби, що обов’язково спокуситься, аби сконати на історичній пательні. Спочатку невинні побутові насмішки, потім – спаплюження імперських ідеалів, потім – дисидентство, потім – масові революційні бродіння і нарешті вибух і національно-визвольна війна, люта й безкомпромісна. Ось традиційна українська ланцюгова реакція, яка підірве зсередини будь-яку імперію. Нерозуміння цього польським політичним класом призвело до розвалу Речі Посполитої. Це саме чекає і Росію, якщо в неї не вистачить здорового глузду зробити відповідні історичні висновки.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/pesentation/2017/03/15/175951.html
|
