Буквоїд

«На нашій – не своїй землі», або Спроба реконструкції пам’яті

Тетяна Пахомова. Я, Тиінаш мальований інемальований Бог.—Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2016. —192 с.
У сучасній українській прозі все частіше відчуваються акценти реставрації історичної пам’яті. Письменники звертаються якщо не до історичних подій, то до зображення історичних постатей. Помітно, що останніми роками вітчизняні автори в своїх творах намагаються дошукатися національно-історичної правди, яка багато років була очорнена, споганена чи перетлумачена, та вивести на загал безкупюрну історію. Дебютний роман Тетяни Пахомової «Я, ти і наш мальований і немальований Бог» (2016) якраз презентує історію Другої світової війни, де чільне місце займає пам’ять про нищення євреїв під час окупації Галичини. Головна сюжетна лінія роману – це родинна історія Зільберманів, котрим довелося пройти нацистські випробування. Загалом авторка не так долучається до виписування деталей, як до розповіді життя однієї родини, що, власне, і фігурує в романі. В основі сюжету лежить так звана «усна історія», котру Тетяна Пахомова знала ще з дитинства, – це історія жінки, яка переховувала єврейську родину, що просиділа під стайнею понад 800 днів. Крім реального факту, у тексті багато інтертекстуального: війна очима дитини («Черевички Божої матері» М. Матіос), переховування євреїв у потаємному сховку («Щоденник Анни Франк»), Львів під час окупації, знущання над полоненими, «мелодія смерті», Янівський концтабір («Танго смерті» Ю. Винничука) тощо. Роман Тетяни Пахомової чудово ілюструє правила життя (і навіть виживання) «до» і «після» нацистського переслідування. Сімейною справою Зільберманів була ювелірна фабрика, котра приносила солідні прибутки. І з приходом руйнівників родина лишається всього, навіть життів. Вишукане життя, дорогий інтер’єр, прислуга, родинний спадок – усе це зникає, натомість постає боротьба за виживання, мучить голод, створено нелюдські умови проживання. На такому контрасті авторка збудувала модель незіпсованої особистості, котрій випала доля важких випробувань. Саме такою постає Естер – єврейка, яка робить усе можливе задля спасіння своїх дітей. Авторка наділяє свою героїню багатьма чоловічими рисами: мужністю та витривалістю, упевненістю та рішучістю, сміливістю та ризикованістю. Крім того, це розумна та досвідчена жінка, котра дає переконливі настанови своїм дітям, виховуючи в них вдячних людей. «Як от такі люди, як Степан і Марія: піднялися з прірви власного болю, щоб подати руку спасіння нам… Останнім шматочком хліба діляться, і ви про них розкажете і дітям своїм, і внукам-правнукам, бо вони – спасіння нашого роду… Вони залишать після себе не тільки наші життя, а ще й інші – наших ще не народжених нащадків…» (с. 155). Фігурують у романі й інші герої, котрі допомагають урятуватися єврейській родині. Незважаючи на важчий час, герої Тетяни Пахомової ризикують власним життям задля спасіння невинних душ. Це звичайні люди, котрі відчувають серцем, діють рішуче та мудро. Це роман про людину та людяність, про втрати та надії, про силу та мрії. Це роман про сильних особистостей. Події роману розгортаються на тлі Львова. Проте авторка уникає архітектурних описів, лише часом згадуючи урбаністичні локації. У тексті не показано модерного міста. Це історія Львова із внутрішніми переживаннями, (від)чуттями, страхами, горем, біллю, головними героями якого постають звичайні його мешканці. Місто слугує тут радше трагічним майданчиком для гри емоцій та фізичних розправ, аніж культурним осередком. Читати роман Тетяни Пахомової важко. Важко не стилістично, а за наповненням фактичного матеріалу, колись давно почутої розповіді. Це ще одне розпорошування національної історії та можливість презентувати правду «як було насправді». На прикладі однієї родини, авторка зображує становище єврейської спільноти в нелегкий і для українців час. Проте, розказана історія залишається недомовленою, адже уникає суспільного життя інших національностей. Загалом, літературний старт Тетяни Пахомової непоганий. У романі «Я, ти і наш мальований і немальований Бог» авторка обрала серйозну тематику – війна, нацизм, євреї, історична пам’ять, і у 2016 р. роман отримав І премію Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова». Тож, виводячи забуті сторінки української історії, Тетяну Пахомову оцінили оті самі «врятовані нащадки».
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2017/02/14/075641.html
Copyright © 2008 Буквоїд
При повному або частковому відтворенні посилання на Буквоїд® обов'язкове (для інтернет-ресурсів - гіперпосилання). Адміністрація сайту може не розділяти думку автора і не несе відповідальності за авторські матеріали.