Казка "Лежень" дворазового переможця конкурсу "Книга року ВВС" Юрія Винничука може бути знайомою "профільній аудиторії" творів цього жанру. Ще у 2013 році студія "Укранімафільм" зняла за її мотивами однойменний мультфільм.
ВВС Україна поговорила з Юрієм Винничуком про те, чи схожий його герой на персонажів російських казок, чи має парубок, який звільняє княжий замок від страхів, прототипа у реальному житті, і чим відрізняється писання "дорослих" романів від творіння дитячих казок.
ВВС Україна: Небагато учасників конкурсу "Книга року ВВС " подають на конкурс вже екранізовані твори. Ви б людям, які ані не читали "Лежня", ані не бачили мультфільму, з чим би порекомендували ознайомитися найперше?
Юрій Винничук: Книжка повніша, мультфільм - це суцільні вичавки.
ВВС Україна:Ви брали участь у підготовці його сценарію?
Юрій Винничук: Ні. Є така Людмила Ткачикова, вона вже зняла три мультфільми за моїми казками. Вона сама пише сценарій, часом трохи відходячи від сюжету.
ВВС Україна:Героя вашої книги, Лежня, часом порівнюють з героями російських казок, які нібито нічого не роблять, фігурально кажучи, лежать на печі, зрештою, опиняються у виграші.
Юрій Винничук: Це невдале порівняння. У моїй бібліотеці кілька тисяч книжок, з них напевно тисяча - це казки різних народів на різних мовах.
Я як людина, яка займається фольклором, скажу авторитетно - всі сюжети мандровані. А російські казки здебільшого поцуплені у фінів, інших народів.
Парубок, який лежить на печі і у якому все відбувається "по щучому велінню" - це фінська казка. Та сама "Червоненька квіточка" - це переклад з англійської. Це не є жодним секретом.
Річ у тому, що в Росії свого часу були дуже поширені лубочні видання, яких в Україні не було аж до початку ХХ століття. І от у цих виданнях ще з кінця XVIII сторіччя широко друкували переклади зарубіжних казок, перероблені на російський лад. А далі селяни читали ці казочки, а тоді переказували їх.
Тобто все йшло так: спочатку якийсь письменник перекладає фінську казку "По щучому велінню", потім її запускають в народ, а потім фольклористи записують з народу цю саму казку у тому вигляді, в якому її запам´ятали. І такої фантастики у них повно, самі ж російські фольклористи давно це "відкрили".
З іншого боку, яку казку не напиши, до неї одразу знайдеться якась аналогія.
ВВС Україна: Звичайно, про прямі аналогії говорити тут не варто. Ваш Лежень наділений не однією суперсилою, як це зазвичай буває у казкових героїв. З одного боку, його характеристикою є неабияка фізична сила. З другого, для досягнення своїх цілей він може використовувати банальний підкуп інших казкових героїв. Нарешті, якщо перед ним постає задача, яку він не може осилити самотужки, він не придумує нічого нового, а звертається до розумніших за себе людей за допомогою. Можливо, ви вивели певною мірою новий тип героя, який використовує все, що йому доступно для того, щоб вирішити проблему, реалізувати конкретний проект.
Юрій Винничук: Флобер колись казав: "Мадам Боварі - це я". Так от Лежень - це я (сміється ). Він наділений тими самими рисами і тією самою любов´ю до вареників, що і я, це й моя любов.
ВВС Україна:З чим у такому разі мають бути вареники, які наділяють вашого Лежня його фантастичною силою?
Юрій Винничук: З сиром. Може, ви не знаєте, але у нас на Галичині слово "вареники" не вживається, тільки "пироги". Оця от пісня про "З сиром пироги" - це насправді галицька пісня про вареники.
ВВС Україна: Для кого важче писати, для дорослих чи для дітей? Чи є якась специфіка у писанні дитячих казок?
Юрій Винничук: Та ні. Мені легко писати для будь-кого, якщо я захоплений тим, що я пишу. Якщо я це з себе вичавлюю, то інша річ… Мені тяжко блоги писати (сміється ). А художня література - якщо я захоплений, то я пишу запоєм.
ВВС Україна: В одному з інтерв´ю ви сказали, що для того, щоб створити текст, треба увійти в транс , і що ви часто перечитуєте письменників, близьких до того, що збираєтеся писати . Дитячої літератури це теж стосується?
Юрій Винничук: Так. Для мене дуже надихаючим автором є Ганс Крістіан Андерсен, я дуже люблю перечитувати його казки, мені дуже подобається його стилістика, те, як він пише. Часом у нього трапляються просто надзвичайні речі трапляються.
Наприклад, у казці "Соловей" просто чудова перша фраза: "У Китаї, як ти знаєш, і сам імператор і всі його піддані - китайці". Розумієте, як він починає казку? Не "Жив-був", а отак…
ВВС Україна:У архівах нашого сайту я знайшов запис розмови з вами як з першим переможцем конкурсу "Книга року ВВС", це було ще у 2005 році. Ви тоді сказали, що до останньої миті не знали, що саме ваш твір переможе у конкурсі, але передчували це. А зараз у вас є передчуття, що "Лежень" здатен стати дитячою книгою року?
Юрій Винничук: Я практично на сто відсотків впевнений, що "Лежень" пролетить. Цього року у конкурсі беруть участь дуже гарні дитячі книжки, там хороша конкуренція.
ВВС Україна:А чи є у вас амбіція у перспективі стати письменником, який переможе і в дорослому, і в дитячому конкурсі? Зрештою, ви - чи не єдиний український письменник, якому це може вдатися?
Юрій Винничук: Та ні, жодної такої амбіції у мене немає.
Святослав Хоменко
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/digest//2016/12/06/103017.html
|
