«Пам’ять» стала предметом наукових досліджень у різних царинах знань – історії, соціології, культурології, філософії, політології, етнографії, психології і т.д. Зарубіжна історіографія активно накопичує потенціал в царині «memory studies» з другої половини ХХ ст. Для вітчизняної гуманітаристики проблема пам’яті актуалізується після здобуття Україною незалежності й виникнення потреби осмислення минулого у процесі формування національної ідентичності.
У дослідженні читач знайде відповіді на низку важливих проблем становлення нового наукового напрямку досліджень – студій пам’яті. Авторка розмірковує над формуванням нової парадигми знання, розширює сучасні уявлення про методологічний арсенал студій пам’яті, упроваджує власні категорії («маски пам’яті», «ландшафт пам’яті», «простір пам’яті» тощо) для осмислення пам’яттєвої парадигми; аналізує роль пам’яті та історії в репрезентаційних практиках тощо.
Дослідження А. Киридон є піонерним у царині студій пам’яті в Україні. Книга зацікавить тих, хто замислюється над проблемами пам’яті й забуття, шукає відповіді на складні процеси впливу минулого на сьогодення та механізми їх осмислення.
Алла Киридон. Гетеротопії пам’яті: Теоретико-методологічні проблеми студій пам’яті. – К. : Ніка-Центр, 2016. – 320 с.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/news/books/2016/10/27/165945.html
|
