Джаклін Вілсон. Історія Трейсі Бікер. – Тернопіль, Навчальна книга - Богдан.
Знайомство із книгами Джаклін Вілсон – це початок великої любові, бо якщо ви прочитаєте хоча б одну книгу цієї авторки, то (зуба даю!!!) – через місяць-другий на вашій книжковій полиці з’являться усі-усі книжки із серії "Дівчатка Джаклін". Одразу хочу попередити, що книги ці хоч і вийшли у "дівчачій" серії, та їх аж ніяк не можна вирізняти за статевою чи віковою ознакою. Скажу навіть більше – якби героїня першої книги із цієї серії, Трейсі Бікер, почула, що книга про неї – дівчача, вона би точно заліпила у пику тому, хто це сказав! І була би права!
Отож, хто така Трейсі Бікер і чому ви повинні з нею познайомитися? Їй 10 років і 2 місяці, у неї чорне і неслухняне волосся, ще й стирчить на всі боки, її улюблений колір криваво-червоний, а шкіра вкривається плямами, коли вона об"їсться солодощами. Звичайна собі дівчинка, еге ж? Не зовсім… Трейсі живе у сиротинці. Ні, її мама жива, дякувати Богу. Та й тато теж (хоча вона його й ніколи не бачила). Мама трейсі – гарна і стильна, а ще вона - голлівудська акторка! Видатна супер-пупер-крута голлівудська акторка! І скоро приїде на своїй крутячій машині та забере доньку із притулку! Не вірите? І добре робите…
Трейсі не завжди жила тут, колись у неї було дві прийомні родини - спочатку тітка Пеґґі й дядько Сід, але вони швидко спекалися гіперактивної та проблемної дівчинки. Потім її вдочерила інша пара – Джулія і Тед. "Вони були молоді й веселі, купили мені велосипеда і я вже було думала, що усе в нас вийде, що я з ними жити, - пише дівчинка у своєму щоденнику. - Тому поводилася чемно-пречемно і робила, що вони мені казали, думала, вони мене триматимуть, аж доки мама за мною не повернеться, та потім... Не хочу й писати. Коротше, вони мене витурили, А Я Ж НІЧОГО НЕ ЗРОБИЛА! Я була така люта, що навіть роздовбала зі злості свого велосипеда, тож узагалі ні з чим залишилася. Тепер я знов у сиротинці, мене рекламують в газетах, але ніхто мене не хоче. Мабуть, це справа безнадійна... А мені по барабану! Однаково, скоро по мене мама приїде".
То чи приїхала довгоочікувана мама? А може, Трейсі знайшла собі НОВУ "майже маму" – письменницю Кам, абсолютно не схожу на омріяну неньку? І як то воно – втрачати друзів? А знаходити? А тримати у своєму маленькому серці стільки всього - жалю, болю, злості, розпачу і величезної любові!?
Непрості теми для дитячої книги, еге ж? Притулок, проблеми, перехідний вік, конфлікти у дитячому колективі, питання всиновлення і розлучень… Чимало українців досі намагаються уникати таких тем, ховаючи, як страуси, голову у пісок. Мовляв, моя хата скраю, я нічого не знаю, і такі книги – не для дітей! А даремно. Адже психологи давно визнали – дитячі книги – це своєрідний "тренажер" для дитячої психіки, і переживши якусь проблему на сторінках книги, вона буде готовою до реального життя. А найголовніше в історії про Трейсі Бікер (як, власне, у ВСІХ книгах Джаклін Вілсон) – що в кінці тунелю завжди сяє сонце. Що вихід є із кожної, навіть найскладнішої, проблеми. І дитина, прочитавши й осягнувши це, не опускатиме руки, що би не трапилося; розумітиме, що коли Трейсі Бікер змогла, то й вона (Марійка, Світланка, Софійка) – запросто! - зможе досягти хепі-енду в кожній, здавалося б, найбезвихіднішій ситуації. Тому читайте – і буде вам щастя!
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/that to read/2016/10/21/072759.html
|
