Ніка Нікалео. Любові полум’я. – Львів: Аверс, 2013 -272 с.
Існують книги, прочитавши які, ти просто не в змозі взяти до рук інші, допоки не переосмислиш, не відчуєш всіма фібрами власної душі те, що тільки-но прочитав… часто виникає відчуття, ніби читач сам переживає все, що відбувається на сторінках книги. На мою думку, саме оця «справжність», що збурює шквал емоцій і викликає більше запитань, ніж дає відповідей і є доказом найвищого рівня майстерності авторки… так, друзі, саме авторки чуттєвої книги «Полум’я любові» Ніки Нікалео.
О, яким цікавим, пристрасним, життєвим, навіть жагучим, вийшов би фільм, знятий за мотивами цього роману,… там не має ні краплі фальші, пихи, «зіркової хвороби», попри те, що головна героїня Віола є примою оперної сцени… Їй заздрять, її ненавидять, нею захоплюються, обожнюють, або ж прагнуть звести зі світу. Вона постійно перебуває на межі любові та ненависті, обов’язку перед суспільством, усталеними нормами моралі і затаєними бажаннями свободи, успіху, кохання кожною клітинкою душі і тіла, десь у найглибшому закутку власного серця, куди Віола лише зрідка наважується зазирнути сама.
У 2013-му році, коли книга вийшла у світ, її відзначили у номінації «Вибір видавця» престижного літературного конкурсу «Коронація слова», у 2015 побачив світ переклад книги російською мовою «Одно дыхание на двоих» у харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля».
Іноді виникає враження, що зі сторінок роману «ллється музика» і читач стає співучасником, а не лише глядачем магічного театрального дійства на підмостках найвишуканіших концертних залів Європи та світу.
«Полум’я любові» - роман про злети і падіння, відданість і зраду, дружбу і ненависть , а запорукою і причиною всього стає кохання, що здатне не лише зігрівати душу, надихати на нові творчі звершення, а й спопеляти до тла. Особливо – чорної карпатської ночі, коли лише ясноокий місяченько стане мовчазним свідком перипетій у лабіринтах життя, що змінять назавжди долю того, кого любиш і заради чийого кохання на все це наважився… та чи правильний вибір зроблено?, чи можна було щось виправити?, а можливо, навіть, відпустити…, забути…, пробачити?.
Книга спонукає замислитись над тим, що кожний вчинок, який ми здійснюємо, хай навіть, ми робимо його із найсвітліших міркувань, «таврується» на скрижалях вселенської енергії пам’яті і, певною мірою, впливає на прийдешнє…
А ще, ви неодмінно відчуєте мрійливу атмосферу Львова… свіжість і прохолоду Стрийського парку, атмосферу «мрійливості» старовинних вуличок, мінорність дощового чи сонячного неба, здається, в унісон із настроєм і відчуттями персонажів. І звичайно ж, той вишукано магнетичний затишок кав’ярень із гірчинкою розлуки, або медовістю жаданої зустрічі двох сердець, що б’ються одне для одного, не зважаючи на відстані та час.
То ж, будьмо обачніші, друзі! Бережімо тих, кого любимо! І читаймо найкращі книги рідною мовою!
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2016/09/29/074932.html
|
