23 вересня у Станиці Луганській відбувався фестиваль Миру, на який з´їхалися гості з усієї Луганщини.
У підготовці свята були задіяні всі - від дорослих до дітей. Наймолодші створювали білих журавликів миру. Дорослі організовували дійство. Цього ж дня Станиця відзначала День селища. Тож на центральному майдані відбувалися ярмарок, концерт місцевої самодіяльності, вручення дипломів місцевим волонтерам та відкриття пам´ятника Символу Миру, на який приїхав голова Луганської держадміністрації Юрій Гарбуз.
Найнесподіванішими гостями на святі стали письменник Сергій Жадан та співачка Анжеліка Рудницька.
Сергій Жадан, який народився на Луганщині, протягом усієї війни активно допомагає малій батьківщині. Цього разу приїхав із подарунками, на які витратив свою президентську премію за книгу «Месопотамія».
«Повен бус різних корисних речей - холодильник, м´ясорубку, копіювальні машини, ноутбук, тканину для постільної білизни, лінолеум, знаряддя для спортзалів, пральну машину та дитячі меблі, книги - повідомляє Жадан, - передали до шкіл та дитячих садків».
Ще одним подарунком від Жадана стало запрошення на свято Анжеліки Рудницької, з якою часто Сергій проводить спільні благодійні акції у зоні АТО.
«Для мене цей виступ був надзвичайно зворушливим, - розповідає Анжеліка. - Люди, які давно не бачать українського телебачення впізнавали нас, фотографувалися, брали автографи, спілкувалися і плакали під мою пісню «Вірю». Я теж не втрималась і розплакалася на сцені. Кажуть, спеціально на цей концерт приїхали люди з окупованого Луганська. Як тут не заплачеш, коли розумієш, що для них значать такі зустрічі. Дякую Сергію за це запрошення».
Під час виступу Рудницької на сцену виходили молодята, які щойно одружилися і родина, у яких щойно народилася донечка Марія. А усі присутні не лише аплодували, але й водили хороводи усім миром. Місцеві зізнавалися, що давно не бачили у селищі так багато усміхнених людей.
Станиця Луганська оживає. Після припинення вогню (129 днів обстрілів) люди почали повертатися у свої домівки. Зараз найбільше хвилювання для місцевих – не перетворитися у сіру зону після відведення українських військ, а відчувати себе захищеними.
«Ми не протиставляємо себе державі, - зазначає Жадан. - Ми бачимо, як змінюється регіон, відновлюється інфраструктура, у будівлях з’являють нові вікна, двері, перекривають дахи. Ми підставляємо своє плече людям, які постраждали від війни».
«Наші поїздки – це не лише матеріальна допомога, на яку ми здатні, але й важлива місія любові, тепла, доброти, якими ми ділимося із людьми, що третій рік живуть під обстрілами, - говорить Анжеліка. – Історії людей, з якими ми зустрічаємося, вражають. Їх неможливо слухати без сліз. Для мене кожен такий виїзд – це емоційний стрес, але доки в Україні йтиме війна, ми будемо їздити туди, де ми зараз найбільше потрібні».
Мистецька волонтерська команда запланувала вже нові поїздки та благодійні акції у прифронтовій зоні.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/pesentation/2016/09/26/155313.html
|
