Борис Райтшустер. Путінократія. Людина влади та його система. – Х. : Віват, 2015.
Борис Райтшустер – відомий німецький журналіст та керівник московського бюро німецького журналу «Фокус». Йому тривалий час довелось прожити в Російській Федерації. Він автор критичних репортажів про життя та політичні події в Росії. Окрім того, він опублікував п’ять книжок про її сучасний стан. Одну з них – «Путінократія. Людина влади та його система», що вперше була видана в Німеччині в 2006 році де стала політичним бестселером, доповнену та адаптовану, опублікувало видавництво «Віват». Публікація не пройшла непоміченою – «Путінократія» Райтшустера стала номінантом Всеукраїнського рейтингу «Книжка року – 2014» у номінації «Обрії» (підномінація «науково-популярна література»).
Книжка Райтшустера складається з передмови та семи розділів: «Газовий шок – попереджувальний постріл Москви», «Зі Сталіним у майбутнє – зраджена революція», «Корупція і свавілля – диктатура апаратників», «Поганий мир краще доброї сварки», «Енергія замість ракет – на газові до великої держави», «Кошмарний сон у помаранчевих тонах», «Пригадуючи 2006-й», «Уперед – через усі межі».
Райтшустер журналіст, який бачив Росію з середини та добре усвідомлює про що пише. На сторінках книжки він багато говорить про перерозподіл сфер впливу після приходу до влади Путіна. Крім того, приділяє увагу бізнесу в Росії, зокрема, торкається сумнозвісної справи нафтової компанії «ЮКОС» та конфлікту між Ходорковським та Кремлем. Не оминає жахіть, що трапляються в російській армії – докладно розповідає про дідівщину та справу Андрія Сичова. Акцентує увагу на расизмі та ультраправих настроях, що популярні в Росії, говорить про ставлення росіян до кавказців і євреїв.
Зосереджується Райтшустер і на зовнішній політиці Росії – взаєминах зі Сполученими Штатами Америки, країнами Європи, Китаєм, Іраном. Окремо, він звертає увагу на співпрацю Німеччини з Росією. Автор не оминув увагою бажання Путіна контролювати держави, що утворилися в результаті розпаду Радянського Союзу. Газ та нафта є важелями впливу Росії на держави.
Відчувається, що Райтшустер дивується та не може усвідомити як так трапилося, що путінський режим заполонив Росію. Він розуміє, що корумпований режим Путіна це не тільки військова загроза, але й повна протилежність порядку, який ґрунтується на свободі, правовій державності та демократії. Відповідно, Захід повинен мати потенціал та вміти захистити ці цінності.
Слід визнати, книжка в першу чергу розрахована на європейського читача, який володіє мінімумом інформації про Росію та її президента. Окрім того, більшість описаних в «Путінократії» подій відбулися вже десять і більше років тому. Хоча й нагадати їх сьогодні потрібно – читач повинен усвідомлювати, що свавільний політичний режим виник не сьогодні і сучасні події є наслідками та логічним продовженням політики російського лідера.
«Путінократію» Райтшустера видавництво «Віват» видало двома мовами – українською і російською. Відповідно, книжку зможуть прочитати не тільки українці, але й росіяни. Зрештою, слід сподіватися, що «Путінократія» зацікавить любителів публіцистики, історичних та політичних розслідувань.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2016/03/30/072137.html
|
