Галина Кирпа. Мій тато став зіркою. Для молодшого шкільного віку. Художнє оформлення Оксани Були. – Львів: Видавництво Старого Лева , 2015. – 38 с.
Книжки живуть довше, ніж газетні статті. Для книг не потрібно інформаційного приводу, балансу думок й принципу перевернутої піраміди. А от фабула, сюжет, літературне новаторство, фантазія врешті-решт - інша справа! Саме тому літературні твори запам’ятовуються краще й мають шанс на безсмертя. Дуже важливо закарбувати історію в художній формі, особливо ту, що твориться зараз.
Оповідання Галини Кирпи «Мій тато став зіркою» дає уявлення про Майдан-2014(15) і ситуацію на Сході України крізь призму бачення маленької дівчинки. У цій книжці Ви не знайдете точних дат і цифр, там немає навіть чіткого опису перебігу подій на фронті чи на тому ж Майдані. Це розповідь з іншого боку барикади, з того, що за плечима героїв, переповненого страхом, очкуванням, хвилюванням й німою тугою.
Твір написаний від першої особи, маленької дівчинки, яка, певно, ще й у школу не ходить, чий тато став Героєм Майдану. Властиво, що й мова в неї дитяча: короткі речення й простий і невеликий словниковий запас. Але це не робить книжку дитячою. Зазвичай дорослі пишуть казки для дітей, а тут усе навпаки – дитина розповідає правду життя дорослим. Життя, в якому є війна, танки, біженці, загиблі, смерть найдорожчих людей.
У часі війни, революції та інших великих державних потрясінь діти дорослішають швидше. Героїня твору слідкує за новинами й знає про силу самонавіювання, тому й повторює з разу в раз: «Герої не вмирають». Вона не хоче вирости, бо воліє повернутися в той час, коли з ними був тато. З нею і вагітною мамою.
З першого погляду сюжет і манера подачі нагадають казку, проте, коли заглиблюєшся в читання, розумієш, що правдивішої історії годі й шукати. Це щось на кшталт імітації дитячої журналістики (нарису): що бачу, те й співаю.
«Мій тато – пілот», «мій тато – космонавт», «мій тато – зірка» - це слова, які зараз говорять тисячі маленьких українців, які нещодавно втратили батька, і ще тисячі скажуть їх, коли навчаться говорити.
«Мій тато став зіркою» - оповідання переповнене любов’ю й сумом, читаючи його, швидше за все, Ваше обличчя залишатиметься сухим, проте, осмисливши твір після, емоції нахлинуть живим потоком. Бо це все зараз. Бо це все з нами.
Свіжа емоція – те, задля чого варто взяти до рук цю зворушливу книгу.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2015/11/25/072651.html
|
