Василь Кожелянко. Дефіляда в Москві. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 192 с.
Українського письменника Василя Кожелянка (1957 – 2008) часто називають родоначальником альтернативної історії в сучасній українській літературі. Цей розділ фантастики є спробою ілюстрації реальності, що могла виникнути коли б в певний переломний історичний момент події розгорнулися за іншим сценарієм, ніж це відбулося насправді. Найвідомішим твором Кожелянка в цьому жанрі є роман «Дефіляда у Москві».
Він був написаний протягом 1995-1997 років та є своєрідною реакцією на тогочасні події: ще недавній розпад радянської імперії та переосмислення власної історії. Вперше роман був опублікований в місячнику «Сучасність» наприкінці 1998 року, а в вигляді книжки – у 2000 році видавництвом «Кальварія». Після цього він кілька разів перевидавався. Востаннє – «Видавництвом Старого Лева» за ліцензією наданою «Кальварією». Варто нагадати, що свого часу роман «Дефіляда в Москві» став лауреатом премій «Гранослов» і часопису «Сучасність» та переможцем конкурсу «Книжка року – 2000» в номінації «Метро».
Історична реконструкція Кожелянка є спробою уявити, що могло трапитися в випадку перемоги Німеччиною у Другій світовій війні. Причому, перемогу війська Вермахту здобули, звичайно що, за активної допомоги Українського Війська. Після відступу більшовиків за Урал та полону Сталіна, на честь перемоги, в Москві, на Красній площі 7 листопада 1941 року планується «дефіляда звитяжних армій», в якій українські війська мають пройти слідом за німецькими. До речі, після перемоги Україну визнали незалежною державою президентом якої став Степан Бандера, Ярослав Стецько сформував уряд, а Андрій Мельник очолив Центральну Раду. Звичайно, що українські війська мають власні урядові нагороди: Гетьманський Хрест, Козацький Хрест, Княжий Хрест, нагорода для особливих сміливців – медаль «Ніч Залізняка».
Головний герой роману «командир розвідувальної чоти першого куреня бригади спеціального призначення Українського Війська хорунжий Дмитро Левицький» готується до параду на Красній площі. Він – щирий українець-патріот. Крім того, він класичний авантюрний герой, що здатний як до безстрашних вчинків так і не обділений увагою з боку жінок. Та рідна держава у нього на першому місці. Розуміє Левицький, що в майбутньому українців чекає ще війна з «фірером Адольфом Алоїзовичем», яку програти не мають права. Але це не заважає йому мріяти про Україну, як «Імперію Трьох Морів» – Чорного, Балтійського та Каспійського, адже після остаточної перемоги, на його думку, до України приєднаються не тільки Білорусь, Кубань, Дон, Ставропільщина і Надтереків’я, але й країни Балтики, Кабарда, Осетія, Чечня, Дагестан. Звичайно, з діалогів між румунським майором Васіле Маріцану, угорським капітаном Іштваном Берталаном, оберштурмбанфюрером СС Пельке та головним героєм стає зрозуміло, що й представники інших національностей не проти перекроїти державні кордони за власним баченням.
Текст роману поділений на розділи. Більшість з них розповідають про події, що відбуваються наприкінці 1941 року. Та є й інші, що доповнюють картину не тільки розповідями про альтернативне майбутнє, але й відверто фантасмагоричні події. Реальні історичні персонажі, як от Гітлер, Сталін, Бандера фігурують поруч не тільки з героями, що зародилися в голові автора, але й запозиченими з інших творів, як от Штірліц.
Роман, що написаний з гумором, пронизують гротеск та іронія. Чого варті частина розділу «Україна у період відступу та оборонних боїв Червоної армії» з підручника «Історія України під редакцією професора Ф. Оленя», що міг бути виданий у 1972 Київським видавництвом «Українська школа», огляд першої сторінки чернівецької газети «Дзиґарок» за 3 листопада 1941 року чи твір семикласника на тему «Патос українського патрійотизму у романі В. Кожелянка «Дефіляда у Москві». Звичайно, деякі розділи описують майбутнє нащадків Левицького та навіть початок війни з інопланетною расою (пам’ятаймо, що в 90-х був бум на повідомлення про контакт з інопланетянами).
Текст Кожелянка читається легко. Сюжет книги не заважає читачу самому «замальовувати» білі плями, що виникають при читанні та уявляти, що було б якби та чи інша подія відбулася.
Сьогодні, як ніколи раніше, іронічна «Дефіляда у Москві» заслуговує бути прочитаною та обдуманою. Відповідно, роман можна рекомендувати не тільки шанувальникам творчості Кожелянка чи любителям фантастики, але й тим хто прагне переосмислення подій, що відбулися майже сімдесят п’ять років тому і наслідки яких ще й досі відчутні для всієї України та її мешканців.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2015/09/26/000007.html
|
