Як складно подеколи буває відділити сьогодення від днів минулих…
Хтозна, як пройде зустріч колишніх друзів, та й чи відбудеться вона взагалі?.. Хтозна… Чи прийшов час збирати каміння?.. А якщо так, то де його шукати – це каміння? На теренах Батьківщини чи в спекотній Африці? А може, у власному майбутньому? Питання, питання… Де знайдеш на вас відповіді та чи потрібні вони?.. Ні, не дійшов остаточного висновку щодо цього вчений-історик – головний герой напрочуд тонкого роману «Час розкиданого каміння», роману, який занурить вас у минуле, у бурхливі дев’яності, й виштовхне у цинічних двохтисячних. За одну добу наш герой пройде щонайменше два шляхи, які то йдуть паралельно, то перетинаються, а то й розходяться, щоб більше не зійтися. Друзі, однокласники, вороги. Кумедні сучасні реалії, не менш кумедні, а подеколи й трагічні події минулого. Скажені авантюри, пристрасті, зради. Каміння, каміння, каміння… Чи прийшов час його збирати, чи, може, той час ще попереду?..
Для широкого кола читачів.
Володимир Самойленко. Час розкиданого каміння. К. : Ніка-Центр, 2015. — 168 с.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/news/prose/2015/09/16/113001.html
|
