Надійка Гербіш. Помаранчевий дарунок. - К.: Брайт Стар Паблішинг, 2013. - 24 с.
Надійка Гербіш. Пригоди у весняному саду. - К.: Брайт Стар Паблішинг, 2014. - 24 с.
Надійка Гербіш. Найважливіша знахідка. К.: Брайт Стар Паблішинг, 2014. - 24 с.
Часто-густо на сторінках видань автори наділяють тварин зразковими людськими рисами та через них переповідають про людські взаємостосунки та спілкування. Цього разу героєм оповідання стало маленьке сіреньке Мишенятко. Ніжна, добра історія про невтомного мандрівника-відкривателя незвіданого представлена у серії книжок Надійки Гербіш: «Помаранчевий дарунок», «Пригода у весняному саду», «Найважливіша знахідка». Всі три книги мають присвяту таким же «маленьким мандрівникам» - чи то дітям художниці, чи авторки.
Лейтмотивом трьох дитячих книжок Надійки Гербіш є бажання до пізнання. «Далі за тунелик воно ще ніколи не виходило», - як пише авторка. Якраз сюжет виходу Мишеняти за межі тунелика та його знайомство із зовнішнім світом зацікавить таких же маленьких читачів-«чомучок». Поміж тим інтрига полохатиме їхню увагу навіть тоді, коли Мишенятко пізнаватиме весняний світ та очікуватиме на свою маленьку сестричку восени. Авторка описала усі етапи зростання та дорослішання Мишенятка, тому безперечно що розвиток сюжету у книжці є.
Сучасне «Мишенятко у сіреньких джинсах». Так, воно ще дійсно маленьке, адже вперше пізнає кольори зими, вперше мандрує. Проте це ми робимо такий висновок, ніде в тексті не вказується що воно маленьке. Мишенятко навіть доволі самостійне дитинча. Вводячи героїню Дівчинку, Надійка використовує описовість: «Мишенятко задерло голівку й побачило дівчинку з двома рудими кісками й дуже добрими рудими очима». Між ними зав’язується приємне спілкування та очікування наступної зустрічі. «Мишенятко не знайшлося, що додати, Дівчинка ще голосніше засміялася, але її сміх був зовсім не образливим, а добрим-добрим, наче відлуння літнього дощу, про яке колись розповідала мама».
Найважливішою привабою книжки безперечно є описи. Авторка тонко грається переходом відчуттів - колір та запах. «Повітря було сповнене глибоких, терпких, багатих ароматів». В решті тексту теж вдосталь барвистих слів: духмяне, затишній, кудлате, шмигнуло, почастуй, передсмак обіду, білоцвіт, безперестанку, навздогін.
Принадливими є ознаки щастя головного героя: затишок домівки, вірна дружба, «нірка, в якій зачекалися мама, тато й гарячий трав’яний чай на столі». Символіка звичних трьох золотистих зернини теж не випадкова. Їх саме три, і цінність в тому, що вони щораз є на сніданок. Прослідковуються також певні авторські запозичення: помаранча, коржик з цинамоном, гарбузовий пиріг та трояндове варення; та перевага спілкування з матусею, аніж з татусем. «Але ж…мама завжди каже правду», «мама неодмінно зрозуміє», «…може поділитися з мамою усіма своїми новими відкриттями».
Ілюстрації книжок яскраві та реалістичні. Зважаючи на обкладинки трьох видань, читач відразу очікуватиме познайомитися з мишеням, адже там хизується сам самісінький сірий товариш: з шапкою, замотаний у шалик, чи в шортах. Зображені сірі горобці цілковито відтворюють слова авторки – «дивилися трохи зверхньо, й докладали всіх зусиль, аби виглядати поважно». Окрім того, що зображення доповнюють зміст, їх рівномірно тексту. Зображення естетичні, витончені та виконані зі смаком.
Зміст доволі насичений, тому я рекомендую видання для дітей віком від 4 років.
Вочевидь, сюжет простий та буденний. Про мишенят та зміни пір року публікувалися книжки раніше, тому вона не є оригінальною та свіжою. Тим паче коротке оповідання про Мишенятка авторка раніше публікувала «в Різдвяній чудасії» (видавництво «Братське»). Позатим, ця серія книжок наповнена ніжністю та радістю. Вона щира та тепла, як і попередні дорослі оповідання Надійки. Історія пригод надзвичайно продумана та написана з натхненням. Це відчувається.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2015/03/12/083343.html
|
