На питання порталу «Буквоїд» «Що читати?» відповідає письменник Владислав Івченко.
- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.
- Найбільше враження в мене від книги американця Крістофера Роннау «Криваві сліди. Бойовий щоденник піхотинця у В’єтнамі». Вона дуже суголосна подіям на Сході і малює страшну картину війни. Також дуже вразила книга чеського письменника Михайла Вівега «Гра на виліт». Воно про кризу покоління сорокарічних, то я сприйняв її дуже близько. Чудова книга американського фізика Олександра Вілєнкіна «Світ багатьох світів» про науковий погляд на виникнення світу. Дуже цікаво і більш-менш просто написано про дуже складні і цікаві речі. Після цієї книги я захопився астрономією, прочитав чудову книгу радянського астронома Йосипа Шкловського «Всесвіт, життя, розум». З українських авторів прочитав надпопулярний роман Софії Андрухович «Фелікс Австрія» (той випадок, коли замах на копійку, а удар на десять) та книгу Гаськи Шиян «Hunt, Doctor, Hunt» (млинець вийшов глевкий, але здібність автора дозволяє сподіватися, що далі буде), зараз читаю «Левантійські канікули» Антона Санченка (Антон іде у фарватері хорошої дитячої літератури. Нестайко нашого часу).
- Як обираєте книжки для читання?
- У мене правило: читати одну книгу художньої літератури, потім одну – научпопу, потім знову художню і так далі. Стосовно художньої літератури то зараз читаю книжки (більше півтора десятка), куплені на Форуму видавців у Львові. Розбавляю їх авторами, про яких почув від фейсбук-френдів. Наприклад, того ж таки Вівега прочитав за порадою знавця чеської літератури Тетяни Окопної, за що їй дуже вдячний. Стосовно научпопу, то я купую всі книги цієї серії видавництва «Ніка-центр». Є хороша публіцистика в «Темпорі» та історичні розвідки від видавництва «Лаурус». Обов’язково відслідковую книги, які випускає російський фонд «Династія», там теж багато цікавого.
- Що можете порадити для читання іншим?
- Порадив би всі ті книги, які прочитав нещодавно. Мені якось щастить, давно не траплялося відвертого шлаку. З авторів хочу звернути увагу на прекрасного російськомовного українського письменника Лембіта Короєдова, блискучого стиліста та прозового лірика. Не можу не згадати два романи, які мені здаються насправді великими. Це «Чортове колесо» Михайла Гіголашвілі та «Благоволітєльки» Джонатана Літтела. Також раджу не обмежуватися книгами, бо зараз суттєва частина української літератури живе у фейсбуці. Сторінки (за абеткою) Андрія Бондаря, Лізи Готфрік, Сергія Сорокіна (це той самий Л.Короєдов), Сашка Стукала, Віталія Чепіноги читаються, як дуже і дуже хороша книга чи журнал.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/that to read/2014/11/07/101506.html
|
